Державні інституції мають бути послідовними в реформуванні виборчого законодавства та боротьбі з політичною корупцією і легалізувати компенсацію видатків агітаторам. Це дозволить зробити більш прозорими як видатки, так і надходження політичних партій.
Про це йшлося під час прес-конференції на тему: «Бути чи не бути передвиборчій агітації в Україні?», які відбулася 5 березня в УНІАН з ініціативи ГО «Український центр суспільного розвитку».
«Зараз усі в очікуванні рішення Верховного суду про оскарження чи неоскарження постанови ЦВК щодо роботи агітаторів. В цій постанові Центральна виборча комісія пояснила, як можна компенсувати витрати агітаторів на проїзд, перевезення продукції тощо. Однак не всі кандидати сприйняли це адекватно. Мене дивують деякі політичні сили, які на словах говорять, що вони за прозоре фінансування, за прозоре походження коштів, а по факту самі, оплачуючи роботу своїх агітаторів, виступають проти того, щоб це показувати офіційно», — говорить керівник політико-правових програм ГО «Український Центр суспільного розвитку» Ігор Рейтерович.
Політолог наголошує, що робота агітаторів важлива для всіх штабів кандидатів.
«У кампанії «від дверей до дверей» можна зібрати голоси тих, хто не визначився. А не забуваймо, що в Україні це понад 25% виборців. І по-друге, така робота в полі мобілізує своїх виборців, елементарно агітатор нагадує, як потрапити на дільницю і проголосувати», — каже Ігор Рейтерович.
І це важливо не лише для політиків, а й для виборців у питанні забезпечення рівного доступу до інформації.
«У містах люди мають більше змоги отримати інформацію. А от у сільській місцевості кампанії зовнішньої реклами як такої практично немає. І виборчі перегони фактично проходять повз, або ж обмежуються інформацією з першої-другої кнопки телевізора, де нав’язуються позиції тих кандидатів, які мають підтримку власників каналів. Міжнародні спостерігачі не раз вказували, що в Україні в сільській місцевості виборці дискриміновані в доступі до інформації. Навряд чи багато людей читатимуть на дільниці програму всіх 42 кандидатів. І виходить, що голосують в основному за тих, кого нав’язали. Елементарно агітатори можуть принаймні занести людям програми кандидатів, які не світяться на ТВ», — говорить Ігор Рейтерович.
Експерти нагадують, що поправка про заборону оплати агітаторам була внесена після того, як команда президента-втікача за цивільно-правовими угодами наймала на роботу мільйони агітаторів, однак вказують, що потрібно розрізняти підкуп виборців і оплату супутніх витрат на агітаційну роботу.
«Кожен агітатор в день потребує близько 100 гривень: на проїзд і елементарне харчування. Якщо людина працює 30 днів – це уже 3 тисячі. А якщо в кандидата 250 тисяч агітаторів по всій країні, то це вже сотні мільйонів гривень. Візьміть принаймні 10 топових кандидатів і зрозумієте, які колосальні суми сьогодні гуляють в тіні. Ми закликаємо державні органи і суди бути послідовними в реформуванні виборчої системи і легалізувати оплату агітаторам, спостерігачам, і членам комісій, щоб всі кандидати були в рівних умовах і могли прозоро звітувати про свої видатки і своє фінансування», — говорить заступниця гендиректора Комітету виборців України Наталія Линник.
Експерти звертають увагу, що в багатьох західних країнах професійні агітатори отримують оплату або ж у них діють інші форми заохочення.
«Нам потрібно враховувати іще аспект особливостей української політичної системи. Усі політичні партії в Україні не дотягують до рівня західних, де політичне середовище значно структуроване. Там дійсно робота в полі багатьма розглядається як своєрідний кар’єрний трамплін. В українських партіях збудувати політичну кар’єру вкрай складно. Тому агітаційна робота для більшості людей — це підзаробіток, і говорити, що у нас все побудовано на волонтерській роботі, не доводиться», — каже Ігор Рейтерович.
Політолог відзначає, що легалізація оплати супутніх витрат агітаторам може стати цеглинкою, яка дозволить зробити діяльність політичних партій більш прозорою, і це допоможе уникнути конфліктних ситуації з правоохоронцями і відповідно — можливих зловживань поліції.
«Сьогодні відкрито 117 кримінальних справ за порушення виборчого законодавства. А в перспективі мова може йти про тисячі. І люди будуть просто боятися братися за агітацію, тим більше якщо правоохоронці будуть підігрувати якомусь з кандидатів, а такі тривожні дзвіночки ми зараз уже чуємо. Це вкрай негативна тенденція, яка може знищити змагальність кандидатів», — говорить Ігор Рейтерович.
Політолог наголосив, що уже зараз спостерігається масова відмова людей іти працювати в дільничні виборчі комісії і така сама ситуація може бути з агітаторами.
«Ми знаємо, що в парламент подано новий виборчий законопроект, де передбачено суттєві санкції за неналежне виконання членами комісій своєї роботи. Причому, що мається на увазі — взагалі не пояснено. Люди елементарно бояться іти в комісії, щоб потім не мати проблем з поліцією, яка за елементарне запізнення чи ще щось може звинуватити їх, що вони зривають вибори, і притягнути до відповідальності, і ми можемо дійти до того, що бюлетені не буде кому рахувати. Робота агітаторів, спостерігачів і членів комісій має бути якомога швидше врегульована, щоб забезпечити рівність усіх кандидатів», — говорить Ігор Рейтерович.
Під час прес-конференції «Комітет виборців України» презентував проект гарячої лінії для виборців, спостерігачів, журналістів та членів комісій. Зателефонувавши за номером 0 800 212575, можна отримати детальну інструкцію, як проголосувати переселенцям чи людям, які живуть не за місцем проживання або ж повідомити про спробу підкупу.
Відео Ігор Рейтерович керівник політико-правових програм ГО «Український Центр суспільного розвитку» за посиланням:
Категория: Архив, Новости Днепра, Общественные и социальные новости Днепра
