Як дніпряни святкують два Різдва. Новости Днепра

Починаючи з 2017 року, в Україні 25 грудня стало не просто Різдвом, але і державним святом, і вихідним днем. На відміну від Європи, в Україні не так багато конфесій та вірян, які святкують Різдво саме цього дня, але, на думку багатьох політичних експертів, це ще один крок на шляху до європеїзації нашої країни. Про особливості обох свят дізнавалась журналіст «НМ».

ЯСКРАВІШЕ ЗА НОВИЙ РІК

Часто 25 грудня називають католицьким Різдвом. Це неправильно.

— Не існує католицького, греко-католицького або протестантського Різдва, — підкреслює канцлер Донецького екзархату УГКЦ отець Василь Пантелюк. — Має місце виключно єдине розуміння — святкування Різдва Христового різними християнськими конфесіями за різними календарями. Рішення Верховної Ради зробити 25 грудня вихідним днем абсолютно доречне і довгоочікуване. Адже Україна — багатоконфесійна держава, і святкувати мають право всі віруючі, незалежно від того, за яким календарем править їхня церква. Різдво Христове має об’єднувати православних мирян і в жодному разі не нести елементів релігійного розколу.

Цього дня не лише дарують подарунки, але й по-особливому прикрашають будинок: Різдвяний віночок, свічки, дзвіночки, вітальні листівки – все це особливі атрибути свята. Різдвяний бенкет також важливий, оскільки цього дня закінчується строгий піст. Католицька родина дніпрянина Тимура Бакурідзе святкує Різдво 25 грудня. Для них воно сімейне — разом збираються всі рідні.

— 24 грудня приблизно о сьомій вечора ми збираємося вдома всією родиною, до нас в гості приходять старший син та невістка. Заздалегідь ми готуємо святкову вечерю, — розповідає Леся, мати Тимура. — За столом завжди залишаємо вільне місце на знак того, що пам’ятаємо про ближніх: самотніх, бідних, бездомних, подорожніх, тих, хто знаходиться далеко від дому і, можливо, постукає у двері. Ми намагаємося не загубити за якимись традиціями саму суть свята народження Ісуса і розуміння того, заради чого він прийшов на землю та віддав своє життя. Тож за вечерею спілкуємось, співаємо колядки та читаємо фрагмент з Євангелія, а саме від Луки 2, 1-12. Після чого голова родини промовляє святкову молитву, ламає облатку та роздає присутнім. Ми дякуємо Богу за народження Ісуса, за відпущення гріхів, сьогоднішній день та за ті блага, які він нам надав, у тому числі за святкову їжу.

Далі родина йде на святкову службу до костьолу, а наступного дня обмінюється символічними подарунками.

КОЛЯДУЮТЬ ТА ВОДЯТЬ ВЕРТЕПИ

Православні та греко-католики відзначають народження Христа 7 січня. Люди звикли до святкування цього дня і важко сприймають, що свято може стати єдиним – 25 грудня. Різдво за Юліанським календарем зустрічають Російська, Єрусалимська, Сербська і Грузинська православні церкви, афонські монастирі, а також православні і греко-католики України і Білорусі, що становить приблизно 25 відсотків православних церков у світі. Передує Різдву Святвечір 6 січня – люди готують 12 пісних страв на честь апостолів Христа. Традиційно це узвар, пампухи, борщ з вушками і головна страва — кутя. Вечеряти родина сідає після того, як зійде перша зірка. Господар запалює різдвяну свічку, промовляє молитву і благословляє їжу. 7 січня люди йдуть на богослужіння, а далі ходять у гості до родичів, колядують та водять вертепи – пересувні театри, які показують вистави про народження Христа у Віфлеємі. Цього дня закінчується Різдвяний піст.

— Не дуже зрозуміло, як можна об’їдатися за новорічним столом, адже це відбу- вається під час посту. Тому логічним було б святкування спочатку Різдва, а тоді вже Нового року. Щодо політичного аспекту, то введення католицького Різдва на рівні державного свята – правильний крок назустріч Європі, де обидва свята шанують та відзначають. Свого часу, коли Володимир Великий хрестив Київську Русь, держава стала рівною серед інших, так само і тут. Ще один момент — чимало священників вважають, що 25 грудня історично відповідає народженню Христа. Та й більшість країн дотримуються Григоріанського календаря, аби забезпечити рівноправність за- ходу і сходу, православ’я і католицизму. Деякі ж живуть за Юліанським, у тому числі і Росія. Тож тут ще є і політичний момент, особливо у розрізі війни. Тому, з одного боку, це питання дискусійне. А з іншого – прекрасно, що у країні тепер два свята, і кожен, в залежності від релігійних уподобань та вірування, отримає нагоду проде- монструвати свої погляди та родинні традиції.