Зброя — пташка: журналіст «НМ» освоював бойовий наган

Нещодавно мені пощастило потрапити до закритого тиру, де професіональні фахівці з кульової стрільби навчають студентів цьому непростому мистецтву. Для людини, яка ніколи не тримала зброю в руках, це дуже незвичні відчуття – шок, стрес, запах сірки та гучні постріли. Не зовсім дівчаче дозвілля, втім, я запам’ятаю його назавжди.

В Університеті митної справи та фінансів хлопців і дівчат вчать рукопашному бою та стрільбі. І попри те, що тепер, за новими стандартами, митники вже не мають при собі зброї, такі навички зайвими не будуть.

— Тримайте зброю, наче пташку, — розповідає Олена Лопаєва, старший викладач кафедри тактично-спеціальної підготовки ДДУВС. – Аби вона не полетіла, але й щоб не задушити її.

Для Олени зброя – це звична справа. Я ж нервую, коли мені показують навчально-стрілковий тренажер «Skatt». Він стріляє без куль, комп’ютер вираховує результат і виводить на екран. З цього починається навчання кожного студента. Лише потім дають травматичну зброю.

— Травматика розвиває швидкість до 200 м/с і, звичайно, може нанести значні ушкодження. На змаганнях прикрих випадків, на щастя, не було, — зазначає Олена.

Я беру травмат. Він працює за рахунок повітря та кульки. Руків’я дерев’яне і ніби лягає анатомічно тобі у руку. Мені вдається поцілити у мішень з першого разу! Далі ми йдемо у стрілкову галерею, де мене чекає він – справжній револьвер системи Нагана.

— Через відсутність прориву газів між стволом та барабаном він отримав популярність і донині є культовим на всьому пострадянському просторі, — розповідає провідний фахівець з питань озброєння режимно-секретного відділу Університету митної справи та фінансів Олександр Лопаєв. — Барабан револьвера є одночасно і патронником, і магазином. У найпоширенішій моделі (зразка 1895 року) і в більшості її модифікацій місткість барабана становить сім патронів.

Я розумію, що тримаю річ, яка може позбавити людину життя. Справжню зброю! Руки пітніють. Наган спочатку здається дуже важким. І це він ще не заряджений!

— Ви повинні бути зі зброєю одним цілим, — зазначає Олександр Лопаєв. — М’яко і плавно спускати курок. У кіно часто показують, що герой тримає зброю обома руками. І це велика помилка. Дві руки дають хибне уявлення про стійкість. Хоча насправді зброя у вас тремтітиме. Під час реальної небезпеки захищайтеся лівою рукою, аби у вас не вибили револьвер.

Я вдягаю кумедні жовті навушники, адже звук пострілу дуже гучний. Тремтячими руками починаю заряджати револьвер. Невеликі патрони холодні на дотик. Неймовірне розуміння того, що це справжня зброя, не полишає мене. Стараюся стояти рівно, прицілююсь. І, як розповідав у фільмі «Леон» Жан Рено, «намагаюсь піймати секунду між ударами серця». Тисну на курок – сила супротиву дорівнює трьом кілограмам. Це дуже важко, палець починає тремтіти. Але я опановую себе, лунає постріл. Запах сірки, емоції, адреналін! Друге зведення курка, і постріл дається вже легше. А коли я бачу результат на мішені, радію, наче дитина.

— Це найбільш безпечна зброя. В нагана така конструкція, навіть якщо він впаде зарядженим, то ніколи не вистрілить, — каже Олександр Лопаєв.

Стріляти – хобі недешеве. Якщо у радянські часи один патрон до нагана коштував 39 копійок, то тепер ця сума може вимірюватися кількома доларами. На жаль, забрати гільзи додому на сувеніри не можна – це ж фактично режимний об’єкт, тож порожні гільзи підлягають обліку та списанню. Так само суворо контролюють викладачів і студентів – вони проходять медичну комісію, отримують довідки від психіатра.

Щодня студентів вчать тримати зброю, цілити у мішень та стріляти бойовими патронами. Але найголовніше, аби ці знання так ніколи і не стали у нагоді у реальному житті.

— Семизарядний револьвер розроблений 1895 року братами Емілем та Леоном Наганами. Ця зброя дає одну осічку на десять тисяч пострілів.

— За радянських часів один патрон до нагана коштував 39 копійок, тепер ця сума може вимірюватися кількома доларами.

В середньому у Дніпрі у профільному магазині наган коштує від 11 тисяч гривень, набір патронів до нього від півтори тисячі. А ось травматична зброя має широкий спектр цін – від двох тисяч і вище, в залежності від типу і моделі.