Про те, що ми всі різні — за характе рами, уподобаннями, звичками, хто не знає. Як і про те, що по-різному реагуємо на події, труднощі, проблеми. І на пода рунки теж… Саме про це розповіла наша постійна читачка з Кам’янського Ольга Матвійчук:
«Видно, так надоїли моєму братові нарікання мами на міський телефонний зв’язок, що купив їй смартфон. А щоб зберегти сімейний паритет, ще й тещі. Минуло кілька місяців, і тепер теща щебече по сучасному телефону й раз у раз фотографує, як розквітає улюблена фіалка на підвіконні. Правда, ще не на вчилася надсилати фотографії рідним та знайомим. Та скоро й до цього дійде. А от у нашої матусі подарунок аж ніяк не викликав захоплення. Навпаки, за словами брата, вона наче образила ся на нього. Не вірите, натякнула, мов ляв, замість того, щоб просто написати скаргу та потурбуватися, аби телефон ний зв’язок у неї працював, купили їй діти пристрій, у якому в 65 років годі й розібратися. «Поїдемо до свахи на майстер-клас», — на свою голову сказав брат, бо мама мало не заплакала. Довелось мені з Кам’янського у Дні про їхати і крок за кроком подружити матусю з подарунком. До чого я веду – старшим порадила б не боятися нового, сміливо пробувати різні новинки. А нам, молодим, знаходити час, аби включати старших родичів у сучасне життя, аби зручність, а не тривогу викликали у них комп’ютер, банківські картки, смартфон, термінали тощо. Аби не зациклювалися вони лише на минулому, беремо їх таким способом із собою у майбутнє».
Категория: Архив, Новости Днепра, Общественные и социальные новости Днепра
Метки: бабушка, История, смартфон
