Раз на рік кожна родина, яка потрапила у складні життєві обставини, може звернутися за допомогою до міста. Встановлена максимальна сума такої допомоги – 40 тисяч гривень.
Хто вже отримує ці гроші та куди звертатись за допомогою, розповідає директор департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради Людмила Козловська:
— Ситуації бувають різні, але хочеться, щоб в усіх нас була людяність, щоб ми не спекулювали на цих проблемах. Деякі приклади з реального життя не дуже хочеться наводити, але ж це вже сталося… Є атовці, які повернулися з війни, дехто навіть був у полоні, а вдома дружини їх покинули та пішли до інших. Звісно ж, ми не залишаємо без уваги нікого з них — постійно контактуємо, спілкуємось, запрошуємо на різні заходи, цікавимось, як вони влаштувались, де та як працюють. Дуже приємно, коли все вийшло, як треба, коли людині вдалося допомогти.
ДОПОМОГА МІСТА ПОВЕРТАЄ ДО ЖИТТЯ
Як приклад, Людмила Козловська пригадала нещодавню ситуацію:
— Розповім про молодого хлопця, учасника АТО, від якого пішла дівчина через те, що він залишився без ноги. Перший раз прооперували – до коліна відрізали ногу, та ще в умовах, які не дозволяли зробити операцію якісно. Друга операція – відрізали ще вище… Хлопець взагалі ні з ким не розмовляв, замкнувся у собі. Мама його дуже багато працювала, аби підтримати сина в скрутний час, тож з проблемами хлопця до нас в департамент приїхала його бабуся. Просила: «Будь ласка, допоможіть, я не можу на це дивитися. Його треба якось підтримати». Тож ми приїхали до хлопця з подарунком та розмовою. «Ти молодий, тобі ще жити й жити, ну пішла від тебе дівчина, так буде інша, будуть діточки, і все буде добре. Але саме зараз треба не замикатися в собі, а навпаки, адаптуватися в суспільстві…» .
Досвід роботи з подібними проблемами у нас вже є, приміром, з паралімпійцями, вони теж звертаються за допомогою при встановленні протезів, які дорого коштують. Частіше за все, звісно ж, імпортних, бо вони набагато якісніші та зручніші, людина з ними може нормально ходити. Цьому хлопцеві також потрібен був такий, і він його отримав. Атовець вийшов до друзів, відкрився до спілкування, до нас також приходив. Та головне – почав повертатися до життя…
А от минулого року, приміром, звернувся до нас учасник АТО, йому треба було замінити протез колінного суглоба, а грошей не вистачало. Гроші департамент виділив, вийшло 50 на 50 – половину мало сплатити місто, половину зібрали родичі. Але ж треба було зачекати, доки з бюджету гроші перерахують… Ми звернулися до госпіталю, виявилося, що лікар — сам учасник АТО, з ним вдалося домовитись, він погодився зробити операцію «в борг». Звісно, пізніше її повністю оплатили. Але так склалося, що родичі не так щось зрозуміли, тож давай розбиратися. Ну що, цього року їм знов допомогли… Було б добре, якби людина розуміла – якщо вона з АТО прийшла цілою та здоровою, може працювати, навіть допомогти комусь іншому, то, може, краще було б не спекулювати на тому, що вона учасник АТО? Навпаки, може, треба підтримати тих, хто не в змозі самотужки подолати свої проблеми зі здоров’ям?
Треба бути людьми! Навіщо звертатися за допомогою, якщо ти здоровий? Краще допомогти тому, хто досі не може адаптуватися у мирному житті. Тому, у кого немає руки, ноги… Головне в житті — це людяність. Ніяково та боляче, коли ті, хто має можливість допомогти, відмовляють, не хочуть шукати виходу з проблеми…
ЯК НЕ СКЛАДНО, ТА ВИХІД ЗАВЖДИ Є
Міський голова Дніпра Борис Філатов на особистих прийомах громадян завжди знаходить спосіб, щоб допомогти людині вирішити її проблеми. Так, на одному з прийомів у Новокодацькому районі до нього звернулась жінка — дитині терміново потрібна операція на очах — є надія, що вона зможе після цього бачити. Все, чим ми можемо допомогти, – це 40 тисяч гривень, і ці гроші, звісно ж, цій родині було надано. Але міський голова, після того як особисто поспілкувався з родиною, розповів про їхню складну ситуацію на своїй сторінці у Фейсбуці. І завдяки цій публікації знайшлося дуже багато небайдужих людей, які були готові перерахувати власні гроші, аби допомогти дитині відновити зір.
На реалізацію програми адресної матеріальної допомоги з міського бюджету Дніпра виділено ще сім мільйонів гривень. У положення про надання допомоги також було внесено зміни, тож тепер за нею треба звертатися до міського голови Бориса Філатова та його заступника Світлани Єпіфанцевої. Саме вони після ознайомлення з кожною окремою ситуацією приймають остаточне рішення про надання допомоги. Тож тепер людині більше не треба ходити по кабінетах та щоразу розповідати й доводити одне й те саме. Хоча, звісно, бувають випадки, коли мер або його заступник дають нам доручення детальніше розібратися в ситуації. Але для більшості тих, хто приходить до них на прийом за допомогою у складній життєвій ситуації, питання вирішується набагато швидше, ніж раніше. Та більш дієво, адже ті суми, які раніше надавалися комісією, ліквідованою за рішенням міськради, були, чесно кажучи, недостатніми – 400, 600 гривень… Наразі максимальна можлива сума одноразової матеріальної допомоги — сорок тисяч гривень. І люди дуже вдячні, адже іноді саме цих грошей не вистачає для того, щоб, приміром, сплатити за дуже дорогі операції…
«…Може, не всі будуть задоволені тим, що я скажу, однак ще раз хочу звернути на це увагу городян. Так, кожна родина має право раз на рік звернутися за матеріальною допомогою до міста. Але є ті, кому допомога терміново потрібна саме в цей момент. А є такі, кому просто складно. Ну так це зараз в усіх так… Не розумію, як здорова людина може звернутися за допомогою та забрати з міського бюджету кошти, які конче необхідні на лікування постраждалих учасників АТО, дітей-інвалідів, онкохворих або інших вразливих соціальних категорій. Треба залишатися людьми і намагатися зрозуміти одне одного. Хочу порадити – перш ніж просити про таку допомогу, зверніться за порадою до нас у департамент, і ми разом поміркуємо, що робити».
