Діорама «Битва за Дніпро» набуде сучасного вигляду (ФОТО)

За реконструкцію взялася команда Валентина Резніченка. У приміщенні полагодять дах та освіжать 800 квадратних метрів полотна. Діораму, яка відображає події 1943 року, осучаснять. Поради дають провідні історики та музейники країни.

Про це повідомили в прес-службі ДніпроОДА.

Глибокий план, рештки оборонних споруд, зброї та інших військових атрибутів, спеціальні освітлення та звук – усе це створює ефект присутності на місці штурму річки Дніпро у 1943 році. Діораму в історичному музеї ім. Д.Яворницького буде реконструювати команда ДніпроОДА.

«Діорамі «Битва за Дніпро» понад 40 років. ДніпроОДА вирішила підійти до її реставрації комплексно. Відремонтуємо дах, освіжимо полотно, осучаснимо експозицію. Якого вигляду набуде діорама, вирішують провідні історики України. У них – сучасний погляд на події Другої світової війни, – зазначив голова Дніпропетровської ОДА Валентин Резніченко. – Ми відкрили вуличну та внутрішню експозиції першого в Україні Музею АТО. Експозиції минувшини й сучасності повинні перегукуватися та відображати громадянський подвиг українського народу».

На нараду до Дніпра з’їхалися провідні історики, краєзнавців та музейники України. Вони озвучать своє бачення, якою бути діорамі. Допомагатимуть втілювати ідеї художники, комп’ютерники, дизайнери.

Видозміна «Битви за Дніпро» – поетапна. 800 квадратних метрів діорами пошкодила вода, яка просочувалася через дірявий дах. Тому перший крок – капітальний ремонт покрівлі.

Другий етап – експертиза художнього полотна. Її проведуть фахівці національного реставраційного центру.

Третя фаза – наповнення діорами новими історичними фактами. Це стосується й зали №7, яка про Другу світову війну. Історики вважають, вона була створена наприкінці 70-х з однобокої точки зору радянської пропаганди.
«Є стара радянська експозиція, яку треба оновлювати. І поруч – якісно новий музей АТО. Вони дисонують між собою. В експозиції Другої світової треба правдиво розповідати, як розпочалася війна у 1939 році, про поразки Червоної армії у 1941-му, про окупаційний режим, Голокост, українське націоналістичне підпілля. Ці аспекти якісно змінюють уявлення про ту війну», – упевнений директор українського інституту вивчення Голокосту Ігор Щупак.

Символічним є те, що на одній із стін сьомої зали закарбовані імена воїнів радянської епохи. З протилежного боку – фотографії героїв сучасності, які загинули в зоні АТО.

«Під час реконструкції зробимо акцент на перехресті історій. Українці Червоної армії боронили свою Батьківщину. Тепер їхні правнуки через 70 років також захищають рідну землю. Ми не переписуємо історію, ми відроджуємо історичну пам’ять», – говорить радник голови ДніпроОДА Юрій Фанигін, один з творців музею громадського подвигу жителів Дніпропетровщини в подіях АТО.

«Прийшов час змінити історичне сприйняття тих подій. Переробляти експозицію через артефакти й документи – непросто. Але можна створити модерний простір. Наприклад, установити екрани, мультимедійні монітори», – акцентує провідний науковий співробітник інституту політичних етнонаціональних досліджень Академії Наук України Владислав Гриневич.

Реконструкція діорами відбуватиметься коштом обласного бюджету.