Skip to content

У Дніпрі відкрилася виставка «Ювілей гривні»

Марианна Стец

Марианна Стец

DSCN3062В історичному музеї імені Д. І. Яворницького відкрилася виставка «Ювілей гривні, або розповіді про гроші на ювілей гривні», присвячена 20-літтю запровадження української національної валюти

Експозиція знайомить з багатовіковою історією грошових відносин в Україні. На ній представлено близько 300 експонатів, які відображають еволюцію грошей від найпростіших форм до сучасної продукції Банкнотно-монетного двору Національного Банку України.

– Наш музей існує більше 160 років, – зазначає його директор Надія Капустіна. – Весь цей час його колекція постійно поповнювалася унікальними грошовими одиницями. У тому числі, медалями з приватної колекції медальєра та збирача старовини Дмитра Піркла.

Екскурсію для відвідувачів проводить старший науковий співробітник музею Наталія Степаненко.

DSCN3056– Всі ці гроші є дуже цінними, – говорить вона. – Вважається, що на валюті мають бути лише позитивні образи. На першому варіанті гривні було зображено руїни Херсонесу. Деякі історики стверджують, що не треба було розпочинати долю національної валюти з руїн. Тому оформлення згодом змінили. Нині там зображення старого Києва.

Гроші з’явилися тоді, коли з’явилося поняття обміну товарів. У Норвегії їх функцію виконувала сушена риба. У Новій Гвінеї – раби. В Ефіопії – сіль. Близько 3500 років тому на території від давнього Китаю до Давньої Русі роль першої грошової одиниці виконували черепашки каурі. Згодом їх замінили монетою. Але в Китаї такі гроші проіснували аж до кінця 19 століття.

Поступово грошима стали безформні металеві злитки. В Північному Причорномор’ї були поширені гроші-стріли. А кругла форма монет з’явилася в Європі у 7 столітті до н.е. Їх виготовляли із золота і срібла.

У І столітті в Україні з’явилося багато римських динаріїв. Але справжній грошовий обіг на території, яку населяли слов’яни, розпочався тоді, коли з’явився арабський дірхем. У колекції музею є лише одна така срібна монета. В українських джерелах вона зустрічається під назвами куна і ногата. Куна — монета зі срібла невисокої проби. За неї можна було придбати шкіру куниці (звідти і назва). Ногата в перекладі з арабської означає «повноцінний». Вона була виготовлена зі срібла високого гатунку. Обрізана монета такого ж типу мала назву різана.

Карбування власної монети у Київській державі розпочалося наприкінці 10 — на початку 11 століть, за часів правління князів Володимира Великого, Святополка і Ярослава Мудрого. Зараз ці гроші дуже рідкісні. Срібляників сьогодні існує лише 351, а златників — 11.

12 — 14 століття — так званий «безмонетний період». У скарбах частіше реєструються монетні гривні — зливки стандартизованої ваги та проби. В цих комплексах відсутні монети. Це дало підстави дослідникам зробити висновок про початок «безмонетного» періоду в історії грошового господарства Київської держави. Протягом цього часу на грошовому ринку українських земель продовжували залишатися монети, хоча їх частка суттєво зменшилась.

У той самий період з’являються «празькі гроші». Бити їх почав у 1300 році чеський король Вацлав II. Саме від цієї срібної монети в українській мові завелося слово гроші.

З кінця 16 — на початку 17 століть на європейському ринку з’явився талер. У цей період активізувалися торгівельні відносини. До початку 18 столітя талер був міжнародною грошовою одиницею.

У середині 17 століття, за часів Богдана Хмельницького, відбулася Визвольна війна. Не відомо, чи були створені гроші в ті часи. Але жодних до наших часів не дійшо.

У другій половині 18 століття Правобережна Україна увійшла до складу Російської імперії. Російська грошова система відрізнялася від європейської. Там виходили дрібні монети. У великій кількості туди ввозили талери, які місцеві жителі називали «єфимками».

У кінці 18 століття за часів Катерини ІІ в Російській імперії з’явилися паперові гроші. Це були асигнації вартістю 25, 50, 75 і 100 рублів. Пізніше грошова система пройшла ряд реформ, які перевели валюту на срібний, а потім і золотий стандарти.

У 1915 році випускають марки-гроші вартістю в 10, 15 і 20 копійок. Для їх виготовлення використовувалося кліше поштових марок ювілейної серії відповідної вартості.

У 20 столітті розпочалися національно-визвольні змагання України. Третім Універсалом Центральна Рада проголосила створення Української Народної Республіки, в якій запроваджується власна валюта — карбованець. Його дизайн розробив видатний художник-графік, нащадок козацького роду Григорій Нарбут. Із-за нестачі необхідної фарби перший карбованець був жовтого кольору. Його автор не впізнав свого творіння. В народі такі гроші називали «яєшнею».

У 1991 році нарешті проголошено Незалежність України. Наприкінці 1991 — на початку 1992 р. Україна пережила нестачу готівки, оскільки центральний банк Росії не зміг забезпечити союзні республіки достатньою кількістю карбованців. Не вистачало готівкових грошей для своєчасної виплати заробітків, пенсій, стипендій. Радянські карбованці поступово замінили українськими купоно-карбованцями з еквівалентним номіналом.

У 1996 році Україна поступово переходить з карбованців на гривні, перші зразки яких були замовлені в Канаді. За свою історію гривня тричі змінила свій дизайн.

Виставка «Ювілей гривні» в історичному музеї працюватиме до кінця серпня з 10.00 до 16.30. Вихідний – понеділок.

Маріанна Стець, фото автора

Категория: Новости Днепра, Новости Культуры Днепра

Метки: , ,

Приєднуйтесь до нас у

Дивіться також: