Все, що потрібно знати про майбутні пенсії

Сьогодні, нібито, всі знають вік виходу на пенсію, але все ж таки є питання: коли мають право виходу на пенсію чоловіки, а коли жінки та за яких умов настає право на пенсію за віком, чи є якісь «бонуси» тим, хто вийде на пенсію пізніше свого терміну? Про це розповідає Юрій КОЗАК, начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Пенсійний вік для чоловіків та жінок

Умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої право на вказаний вид пенсії мають особи (і чоловіки, і жінки), які досягли 60-річного віку при наявності страхового стажу не менше 15 років. Одразу що таке страховий стаж – це період, протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До досягнення 60 років право на пенсію мають жінки 1961 року народження і старші, за умов досягнення ними певного віку, визначеного законодавством. Наприклад, жінки, які народились у період з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року, мають право вийти на пенсію за віком у 57 років 6 місяців. Тобто, право на пенсію вони набувають у 2016 році з дня, який наступає за днем досягнення віку 57 років 6 місяців.

Чи збережено право дострокового виходу на пенсію для жінок? Так, жінкам, які народили 5 та більше дітей (і виховали їх до шестирічного віку), а також для матерів інвалідів з дитинства (у разі настання інвалідності та їх виховання до шестирічного віку). Вказана категорія жінок має право виходу на пенсію в 50 років та при наявності 15 років страхового стажу.

Жінкам за кожні півроку після 55 років – 2,5  відсотка до пенсії

Жінкам, які народились у період по 31 грудня 1961 року, але прийняли рішення скористатись правом виходу на пенсію пізніше свого терміну, встановлюється підвищення до пенсії в розмірі 2,5  відсотка за кожні 6 місяців більш пізнього виходу на пенсію, починаючи з 55 років і до досягнення 60-річного віку.

Підвищення розміру пенсії за віком у разі відтермінування її призначення (і жінкам, і чоловікам)

Особа, у якої настало право на отримання пенсії за віком, але після досягнення пенсійного віку, який передбачений ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», виявила бажання працювати, а пенсію отримувати з більш пізнього віку, пенсія за віком призначається з урахуванням стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії на такий процент:

• на 0,5 відсотка — за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку при умові відтермінування виходу на пенсію на строк до 60 місяців;
• на 0,75 відсотка — за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку при умові відтермінування виходу на пенсію на строк понад 60 місяців.

Скористатись цим правом чи ні – ваш вибір, але ви повинні про це знати.

Мінімальний розмір пенсії

У відповідності до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком при наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеним законом. Законом України «Про державний бюджет України на 2016 рік» затверджений розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 травня 2016 року – 1130 грн.

При цьому, за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років для чоловіків та 30 років для жінок пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, нарахованої у відповідності до ст.27 цього Закону, але не більше, ніж на 1% мінімального розміру пенсії за віком.

Максимальний розмір пенсії

Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищення, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, окрім доплат до надбавок деяким категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Україною) не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з
1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10740 грн.

Де знаходяться дані про сплату страхових внесків та для чого потрібен персоніфікований облік внесків?

Відомості про заробітну плату та сплачені страхові внески зберігаються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування України. Усі дані персоніфіковані.

Відсутність даних про сплату внесків не дає можливості врахувати дані періоди роботи працівникам підприємств для призначення або перерахунку пенсій. Також, відсутність даних про сплату внесків впливає на розмір допомоги по безробіттю, на розрахунок виплати по листкам непрацездатності, тощо.

До речі, страховий персоніфікований облік внесків має ще одну досить важливу перевагу. Уявіть, що підприємство, установа або фірма, де ви працювали, перестало існувати (на жаль таке не можна виключити). Документи не збереглись. У такому випадку єдине джерело відомостей про заробітну плату та сплачені внески – персоніфікований облік внесків.

Як та де можна дізнатись, чи сплачує роботодавець за найманого працівника внески?

Раніше, кожного разу, якщо ви хотіли мати інформацію про сплачені страхові внески, треба було особисто звертатись до будь-якого органу Пенсійного фонду України. Сьогодні, сучасні інформаційні технології дозволяють спростити таку процедуру. Треба лише одного разу звернутись до органу Пенсійного фонду з метою зареєструватись користувачем ВЕБ-порталом Пенсійного фонду України. А далі – справа за вами. Доступ до інтернет-ресурсів дозволить вам (стосовно себе) отримати інформацію з Державного реєстру застрахованих осіб про суми заробітку, з яких сплачено єдиний внесок та про періоди зарахування страхового стажу.

А ще знайте та пам’ятайте, права найманих працівників захищено статтею 16 вищезазначеного Закону, згідно з якою застраховані особи мають право вимагати від страхувальника (тобто від підприємства — роботодавця) сплати страхових внесків у повному обсязі, у тому числі в судовому порядку.

Пенсійний фонд нагадує, що кожна гривня несплачених внесків – це недоотримана пенсія застрахованою особою, а для конкретної людини може бути відсутність права на пенсійне забезпечення, втрата страхового стажу.