Хто має право на аліменти

Таке запитання надійшло до редакції. За консультацією ми звернулися до правозахисника, адвоката Юлії СЕГЕДИ.

Взаємне утримання між подружжям — це не тільки прояв доброзичливих стосунків, а й спільний обов’язок. Відповідно до статті 75 Сімейного кодексу України дружина та чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий може її надавати. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом 1-ї, 2-ї чи 3-ї групи. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно зі статтею 88 Сімейного кодексу України, якщо один із подружжя, в тому числі працездатний, проживає з дитиною-інвалідом, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання. Але умовою для цього є можливість надавати матеріальну допомогу у другого з подружжя. Дуже часто це викликає зловживання, адже не у всіх дохід офіційний.

Дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка — батька дитини до досягнення дитиною трьох років, однак якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання до досягнення дитиною шести років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу (стаття 84 СК України).

Як зазначено у статті 76 Сімейного кодексу України, розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло за час шлюбу. Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до його розірвання або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо колишній чоловік (дружина) може її надавати. Якщо у зв’язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім’ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення, один із подружжя не мав можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду, він має право на утримання у зв’язку з розірванням шлюбу і тоді, якщо є працездатним, за умови, що потребує матеріальної допомоги і що колишній чоловік (дружина) може її надавати. Право на утримання у цьому випадку триває протягом трьох років від дня розірвання шлюбу.

Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.

Звертаємо увагу, що якщо жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, тривалий час проживали однією сім’єю, то той із них, хто став непрацездатним під час спільного проживання, також має право на утримання (стаття 91 СК України).

Підтримання один одного є нормальним, бо ми ж люди. Але у багатьох випадках щодо утримання виникають конфліктні ситуації й тоді їх вирішувати потрібно у суді.