Куди поїхати відпочивати на травневі?

Рідний край не втомлюється нас з вами дивувати. Чи знали ви, що саме у нас, на Дніпропетровщині, шумить-дзвенить стрімким потоком єдиний в Європі рівнинний каскадний водоспад? Як йому вдалося зберегтися поруч із гранітним кар’єром, який забезпечив розкішним червоним каменем не одну станцію московського метро та більшість помпезних монументальних новобудов за часів СРСР? Кажуть, ще б трохи – і не було б у нас такого дива степового. Та вціліло!
Невеличка степова річка Кам’янка (лівий приток Дніпра) протікає живописним каньйоном із червоних, рожевих та сірих гранітних скель. У висоту вони сягають подекуди 30 метрів, а поблизу Водяної балки утворюють пороги висотою до 1,5 метра. Сумарний перепад близько шести метрів, довжина водоспаду близько 30 метрів. На протязі яких є не тільки пороги, а ще й своєрідні гранітні «ванни», в яких можна і поплавати, і просто полежати. Хоча навесні це, звісно, задоволення для екстремалів. Влітку вода значно тепліша, але, кажуть, її трохи менше. Тож якщо хочете купатися у водоспаді – їдьте до нього влітку. А якщо хочете побачити справжнє місце сили із стрімким повноводним потоком, то зараз саме час. Водоспад дуже популярний не тільки у місцевих. Так, у червні сюди масово приходять зустрічати ранок місцеві випускники, але частіше тут можна зустріти приїжджих. Хтось приходить пішки від автобусної зупинки у селі або приїжджає на авто, ставить палатку та насолоджується єднанням із природними стихіями. Тихими вервечками стягуються сюди туристи-велосипедисти, шумними зграями налітають скутеристи. Для них тут навіть фестиваль «Шолохівські водоспади» проводили, ближче до Дня Конституції. Що цікаво, незважаючи на таку популярність та народну любов, на схилах річки Кам’янки ще й досі збереглися деякі рідкісні степові рослини, занесені у Червону книгу. І більшість з них квітне саме зараз. Милуйтеся, нюхайте, але не зривайте, будь ласка…

І все це – 146 км від Дніпропетровська, в Апостолівському районі. Просто посеред степу, між селами Токівське та Шолохове. У селі Токівському водоспад називають Токівським, у Шолохові, ясна річ, Шолохівським. Ще одна назва «Червоні камені». Та в будь-якому разі, як будете шукати – не заблукаєте!
Як дістатися? Велосипедисти за традицією їдуть чотири години до Апостолова бо Нікополя електричкою, а вже звідти своїм ходом до водоспаду. Можна маршруткою до Нікополя, Орджонікідзе або Апостолова. Власним авто – менше трьох годин.

До отамана Сірка

Доїхати до Токівського водоспаду та не побувати на могилі у легендарного козацького отамана Сірка, лише у якихось 27 кілометрах від водоспадів? Та ви собі потім цього ніколи не пробачите! Тож – село Капулівка, Іван Сірко та його унікальний життєпис.

Непереможний кошовий отаман, який міг в небо піднятися та хмари розігнати, вовком-розвідником перекинутися, кулю долонею зловити, супротивника одним лише поглядом вбити. Після втрати дружини та двох синів Сірко виходив на бій беззбройним. Був настільки сильним характерником, що сам став смертельною зброєю для ворогів. А ще – шукав смерті. Хоча знав, що й після неї йому не дадуть спокою. Помер неподалік у Грушевці, побратими забрали, возили з собою у походи та поховали на Запоріжжі лише через п’ять років після смерті. У квітні 1967 року за рішенням радянської влади отамана перепоховали поблизу Капулівки, при цьому забрали череп Сірка та вивезли до Москви, «досліджувати». 1990-го череп повернули (?) в Україну, поєднали з останками 2000-го. Його правиця, заповідана Сірком козакам, була символом перемоги та воїнським оберегом у найважчих боях, — зникла безслідно. А серед заповітів Сірка є й такий: «Хто сім років на Паску носитиме мені на могилу три пригоршні землі – отримає мою силу».

Тож за силою – сюди, в Капулівку! На вихідні тут завжди є і туристи, і екскурсоводи в шароварах, і сувеніри. Навіть, якщо пощастить, побачите не дуже давню, але цікаву капулівську традицію. Молодята піднімаються височенними довгими сходами до отамана — покласти квіти та віддати шану. І все б нічого, але спускатися сходами наречений повинен, міцно тримаючи на руках наречену. Як зможе донести, як не перечепиться – тоді точне буде їм родинне щастя. Сірко допоможе.

Людмила Добрийвечір