Люди Днепра: імунітет від байдужості

Люди Днепра: імунітет від байдужості. Новости Днепра

Саме цей важливий показник визначає людську якість,  за якою оцінюється особистість. Ірині Сичовій чуйність, увага  та надзвичайна  відповідальність притаманні з дитинства. Вона завжди у вирі суспільних подій,  там, де потрібна  допомога. Тож не для неї було цілком природнім підтримати революцію гідності, стати волонтером. Коли в  Дніпро привезли перших поранених з Донбасу,  вона однією з перших забила тривогу з приводу небезпечних інфекцій, почала купувати для них вакцину від правцю.

-У лікарні  Мечникова та військовому госпіталі старалися якнайшвидше прооперувати наших бійців – нерідко боротьба за життя йшла на години, — говорить Ірина Станіславівна. – Я ж, як фаховий імунолог, добре розуміла  іншу загрозу — від брудної землі в пошматованих ранах. Саме так й відбувається зараження правцем, і врятувати від нього може лише щеплення. Та оскільки вакцини на той час катастрофічно не вистачало, ми з колегами  дитячої обласної лікарні та департаменту охорони здоров’ я купували її власним коштом та  вводили  прямо в аеропорту, по прибутті санавіації.  Звичайно, підтримували ліками та амуніцією  бійців на передовій, збирали речі та продукти для переселенців і дітей Донбасу. А як інакше? У нас одна нас всіх країна, і біда на всіх одна. І це той випадок, коли здолати її можна тільки разом.  Це складне випробування починається з  імунітету від байдужості. Як імунолог точно знаю, що такої вакцини в світі не існує. Щеплення робить життя.

В своїй професії головний дитячий імунолог департаменту охорони здоров’я  облдержадміністрації  Ірина Сичова 32 роки, більше двадцяти з них відповідає за всю область, тож знає про кожну інфекційну хворобу з практики. Досі з жахом згадує  дев’яності роки, коли від дифтерії помирали діти. Аби зупинити епідемію, лікарі ходили з вакциною  по домівках.

Вже не перший місяць б’є тривогу Ірина Станіславівна з приводу кору, який без щеплень може перерости в епідемію – щотижня більше 50 випадків захворювань реєструється. Радіє, що завдяки великій профілактичній роботі  активність з боку батьків у цьому питанні значно підвищилася. Та до 98 %, які дають суспільству повну гарантію, ще далеко.

Аби завжди бути в професійному тонусі,  Ірина Станіславівна продовжує вчитися – ось і незабаром їде на міжнародну конференцію в Польщу  з питань замісної терапії. Окрім знань сподівається привезти звідти для наших діток ще сучасне обладнання для маніпуляцій.

-Звичайно, радію, коли є можливість приділити увагу  онучкам Ярославі та Софійці, доньці Тетяні, — зізнається моя співрозмовниця. – Дуже ціную моменти, коли в батьківській хаті в Магдалинівці збираємося сім’ями  разом з братами. Треба цінувати те, що маємо, радіти кожному прожитому під мирним небом дню.

Поделиться:
Добавить комментарий
Войти с помощью: 

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Читайте также: