Люди Днепра: дайте дівчатам шпатель – вони збудують Україну

Люди Днепра: дайте дівчатам шпатель – вони збудують Україну. Новости Днепра

Можна лише радіти, що волонтерський рух захоплює все більше й більше молоді. Всеукраїнський рух «Будуємо Україну разом» (БУР) існує вже три роки. Молодь із різ­них міст допомагає відновлювати житло, інфраструктурні об’єкти та створювати молодіжні центри. З Дніпра до руху приєдналися вже більше двадцяти бажаючих. Дві місцеві волонтерки нещодавно презентували цей рух у Кузні укра­їнської інтелігенції.

Катя Озацька потрапила до БУРу, навча­ючись в Українській академії лідерства (УАЛ). Там волонтерські табори як ви­робнича практика: студентам пропону­ють допомогти жителям сходу України відновити пошкоджені обстрілами бу­динки, відремонтувати житло багато­дітних сімей та сімей дітей з інвалідні­стю.

— Нам мало що пояснювали, — зга­дує Катя. — Сказали просто: ви їдете на будівництво. Я вирішила, що тиждень можна витримати. Та й друзі говорили, що там круто.

Дівчина не розчарувалася: тиждень, проведений у Лисичанську, виявився насиченим і зовсім не виснажливим. У п’ятнадцятьох волонтерів було завдан­ня: відновити чотири об’єкти. У першій половині дня вони займалися ремон­том, а другу присвячували саморозвит­ку. Для них проводили майстер-кла­си, лекції, пікніки та вечірні ватри. А в напівзруйнованому кінотеатрі, який відновлювали БУРівці, самі волонтери влаштували концерт.

— Якщо ви думаєте, що у таборі бу­дете багато працювати і схуднете, то помиляєтеся, — посміхається дівчина. — Нас годують родини, яким ми допо­магаємо, та й чергові щодня готують на весь табір. Їжі багато, вона смачна. Во­лонтери повертаються додому, набрав­ши по два-три кілограми.

Катя вже багато їздила Україною, бувала за кордоном, але дві поїздки у волонтерський табір – до Лисичанська та Подольська – запам’ятала особливо. Дружба, скріплена спільною справою, вдвічі міцніша.

Потрапити до волонтерського табо­ру можна не лише через УАЛ, а й са­мостійно, заповнивши анкету на сайті БУРу.

— Один військовий із АТО, якому ми допомагали, просто не вірив, що таке буває, — розповідає Катя. — Що хтось може приїхати і безплатно допомогти. До останнього не вірив, відмовлявся нас приймати. А в результаті був не­ймовірно вдячний.

За словами дівчини, працювати не­важко: «Я приїхала, нічого не вміючи, бо ремонтом ніколи не займалася. По­казали, пояснили – серед волонтерів обов’язково є досвідчені. Я шпаклюва­ла, фарбувала, допомагала з нуля ро­бити паркан. Це абсолютно неважко».

На думку Каті, волонтерство у БУРі схоже на дитячий табір. Тільки й різни­ці, що у першій половині дня молодь працює. Зате друга насичена спілкуван­ням, іграми, саморозвитком і пригода­ми.

БУР існує вже п’ятий рік. Його за­снувала Львівська освітня фундація. За цей час 1390 українських та іноземних волонтерів побували у 30 містах Укра­їни та допомогли 144 сім’ям. Набір у БУР-табори на 2018 рік ще триває.

Поделиться:
Добавить комментарий
Войти с помощью: 

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Читайте также: