Історія Дніпра: про становлення санітарної служби Катеринослава

Історія Дніпра: про становлення санітарної служби Катеринослава. Новости Днепра

Коли роздивляєшся світлини Катеринослава кінця ХІХ – початку ХХ століття, особливо розфарбовані, складається враження, ніби це було гарне та охайне місто, де вулиці ретельно прибирали, сміття вчасно вивозили. Але це враження хибне. Те, чого не можуть передати світлини, ми можемо уявити, читаючи тогочасну пресу.

«Вот хоть бы дохлятину да навоз с улиц да базаров прибрали, нос бы, по крайней мере, не страдал, а то ведь чуть ли не на каждом шагу приходится его, бедного, затыкать», – писала місцева газета «Степь». Аби поліпшити санітарний стан Катеринослава, 4 лютого 1879 року гласні Міської думи проголосували за створення постійної санітарної комісії.

Краще постійно й за гроші

Налагодити нагляд за санітарним станом міста катеринославські очільники намагалися й раніше. 1797-го відповідальним за порядок, чистоту та якість продуктів харчування, які продають у Катеринославі, було призначено городничого – службовця, що виконував адміністративно-поліцейські функції. А 1873 року, під час чергової холерної епідемії, у місті створили першу санітарну комісію, яка діяла впродовж двох років. Проте її члени, по-перше, не мали широких повноважень, а по-друге, працювали безплатно.

Врахувавши попередній досвід, 1879 року Міська дума проголосували за створення санітарної комісії з двох відділень: дорадчо-розпорядчого (голова й четверо почесних членів, за яких голосує Дума) й виконавчого (чотири санітари з робочою артіллю у 20 душ, 20 візками й кіньми, до яких згодом додався п’ятий санітар для нагляду за базаром і бойнею). Дума також виділила кошти на утримання комісії, зокрема зарплату персоналу.

Вражаючі постанови

Не минуло й двох тижнів від створення комісії, а Міська дума з подачі її членів уже оприлюднила «Обов’язкові постанови для жителів Катеринослава», дотримання яких мало б покращити санітарну ситуацію. Деякі пункти постанов вражають, бо свідчать про те, якими нечепурами були катеринославці на загал і який сморід панував у місті:

«1) Каждому домовладельцу или нанимателю строений вменяется в строгую обязанность:

а) прилегающий к его дому или какому-либо строению участок в длину на расстоянии… владеемой им земли, а в ширину до середины улицы, содержать в постоянной чистоте и исправности, отнюдь не выливать и не выбрасывать на улицу помой, навоза, мусора, падали и других нечистот, а свозить все это за город в указанные Городской управой места;

б) строго воспрещается спускать нечистоты со двора на улицу в отверстия в заборе или из-под ворот;

в) воспрещается проводить со дворов из помойных ям и отхожих мест подземные трубы в городские трубы, канавы, реку Днепр и соседние дворы.

2) Строго воспрещается в центре города на улицах и площадях выделка навозного кирпича.

3) Вменяется в строгую обязанность домовладельцам и арендаторам домов и прочих строений тротуары… содержать в чистоте и должной исправности с воспрещением выставлять на тротуарах каких бы то ни было столов, шкафов, бочек, разных товарных ящиков и других предметов, препятствующих проходу».

Дума також видала постанови про чистку дворів, облаштування й чистку помийних і відхожих місць, боєнь; правила для торговців у м’ясних, рибних, бакалійних, борошняних і пряничних крамницях; положення про заходи попередження й припинення «прилипчивых болезней» для громадських бань та готелів, про порядок утримання майстерень, фабрик і заводів.

Історія Дніпра: про становлення санітарної служби Катеринослава. Новости Днепра

Не всі катеринославські води й напої були безпечні для здоров’я

Нечистоти в центрі

Одна справа – видання постанов, інша – їхнє виконання. Санітарний обоз, який вивозив сміття з базарів, громадських будинків і приватних дворів, не завжди справлявся з обсягом робіт, тому інколи арештанти, які підпорядковувалися санітарній комісії, розрівнювали купи сміття там, де вони утворювалися, й засипали їх землею. Містяни нарікали на роботу влади, але й самі часом хитрували: приміром, аби не платити за вивезення нечистот, влаштовували у дворах антисанітарні колодязі, що всмоктували ці відходи.

Постійним клопотом катеринославської санітарної комісії були й асенізатори, які часом працювали не тільки вночі, а й вдень, погано закривали діжки й не завжди виливали нечистоти у визначених управою місцях. В обласному архіві, наприклад, зберігається кілька актів та листів про незадовільну роботу асенізатора Бельяміна Цопіка. Зокрема, є й це звернення санітарного лікаря Ребініна від 19 вересня 1901 року: «Имею честь доложить Городской управе, что ассенизатор Цопик выливает нечистоты постоянно по площадям, улицам и на выгоне. Так, 4 сентября полицейский и санитарный надзиратели встретили бочку Цопика, из которой лились нечистоты при перевозе ее на Первозвановской улице. В тот же день я встретил бочку Цопика, проливающую нечистоты по Гимнастической улице… По заявлению санитарных сторожей, рабочие Цопика постоянно заливают выгоны вблизи Лагерной и дач, при задержке отвечают ругательствами и угрозами побоев. Цопик неоднократно был оштрафован. Ходатайствую перед Городским головой о запрещении Цопику ассенизаторского промысла».

Історія Дніпра: про становлення санітарної служби Катеринослава. Новости Днепра

Санітарна комісія мала перевіряти якість харчових товарів, але не завжди робила це вчасно

Шинка з черв’яками, тістечка з міддю  

Одним з обов’язків санітарної комісії був нагляд за якістю продуктів у крамницях та на базарах. Судячи з деяких повідомлень у газетах, і ця робота не завжди велася належним чином.

«В магазине Кабакова одним из местных жителей куплена была ветчина. Дома оказалось, что весь купленный им кусок ветчины покрыт был слоем плесени и в трещинах ея кишели черви. О случившемся покупатель заявил во 2-ю полицейскую часть, откуда в магазин немедленно командирован был полицейский чиновник, которым было обнаружено большое, сравнительно, количество ветчины не только негодной к употреблению, но в буквальном смысле слова изъеденной червями и покрытой плесенью», «15 июня в бакалейной лавке Поберезкина (Херсонская, №56) неким д. Шульгиным был куплен хлеб, внутри которого оказался громадный кусок куриного помета», – читаємо у газеті «Южная заря» в червні 1910-го.

Того року Катеринослав із кінця весни потерпав від чергової епідемії холери, тому члени санітарної комісії мало не щодня перевіряли заклади харчування та харчові підприємства. «Начиная с 1 июня, городской санитарной комиссией при участии городских врачей и городского химика были осмотрены… минеральные и газовые заводы, бузные, кефирные и квасные заведения… Предписано: Шнейдеру, Киселеву, Варшавскому, Познанскому, Фиалковскому – мыть чаще сифоны, Скорописовой воспретить пользоваться старыми песчаными фильтрами и сделать крышки для баков с водой… Завод Цвиркова в виду антисанитарного состояния закрыть…», «Конфекты, взятые у Кирца, Абрамовича и Калмыкова, оказались окрашенными каменноугольною краскою, которая признана вредною для здоровья», – повідомляла «Южная заря».

До холери у червні додалося отруєння 27 людей кремовими тістечками. Перевіривши кондитерські, міський хімік Аверкієв з’ясував, що «крем, изготовляемый летом в медной (красной меди) посуде, быстро киснет и растворяет медь, отчего и являются отравления». «Городская санитарно-исполнительная комиссия… распорядилась отобрать от всех владельцев пекарень, где приготовляются кремовые пирожные, подписки не изготовлять крема в медной посуде», – написала «Южная заря».

Поделиться:
Добавить комментарий
Войти с помощью: 

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Читайте также: