Що треба знати дніпрянам про ЗНО?

Що треба знати дніпрянам про ЗНО. Новости Днепра

Навіщо батькам відмінників витрачати гроші на пробне ЗНО? Чи перемогла рейтингова система корупцію при вступі до українських вузів? Що таке аудіювання та як відбуватимуться тести з іноземної мови? Відповіді на ці та інші питання читачі «Наше місто» отримали під час прямої телефонної лінії у директора Дніпропетровського регіонального центру оцінювання якості освіти Марини Горбенко-Хвастунової.

Що треба знати дніпрянам про ЗНО. Новости Днепра

— Які функції навчального закладу в оформленні документів студентам, що проходитимуть державну підсумкову атестацію у формі ЗНО? – питає Ірина Рябченко з Дніпровського базового медичного коледжу.

— Так, з цього року до проходження ЗНО будуть залучені також учні других курсів коледжів, які складатимуть державну підсумкову атестацію, аби отримати свідоцтво про повну середню освіту, та випускники професійно-технічних навчальних закладів. Тож не дивно, що першими до нас на пряму лінію звернулись ті, хто має вчасно підготувати відповідний пакет документів. Майбутнього тижня відбудеться окрема нарада з відповідальними за це особами, де ми детально пояснимо, що та як треба робити, аби молодь могла потрапити на ЗНО.

Перше, що треба зробити, – це зібрати в усіх, хто здаватиме ДПА, необхідні документи, тобто анкети та копії паспортів, далі оформити загальну відомість та надіслати до регіонального центру. Реєстрація триватиме з 6 лютого до 19 березня. Надсилати відомості та документи можна не всі за раз, а кількома пакетами. Це аби кільком десяткам студентів не довелося чекати, доки хтось один знайде свій паспорт або заповнить анкету. До речі, в окремих випадках, коли у студента немає паспорта, навчальний заклад може подати клопотання про допуск його до вишу. Звісно, для цього має бути задокументована підстава.

— Чула, що на тестах з англійської мови відбуватиметься аудіювання. Як це буде, чи забезпечать нас відповідними пристроями, аби все можна було ясно почути? Чи з собою треба навушники брати? – Марина, школярка.

— Новацією 2018-го є проведення аудіювання під час тесту з іноземних мов. Процедура повністю регламентована – на кожну аудиторію для групи з 15 людей надається ноутбук, який відтворює аудіозаписи будь-якого формату, та аудіоколонки із потужністю 10 Вт. Перед початком обов’язково проводиться регулювання гучності, для цього надається окремий диск із аудіозаписами. Якщо учасники тестування підтвердили, що все добре чули та могли розрізнити слова, починається тестування. Оператор замінює диск на основний та тисне на кнопку – лише раз! Усі завдання із текстами та необхідними паузами для того, щоб прочитати завдання та перенести відповіді у бланк, записані на диску, тож він відтворюється до кінця.

— Чи можна разом із підсумковою атестацією пройти і ЗНО? – Сергій, студент коледжу.

— Тестування з української мови для ДПА відбуватиметься в рамках ЗНО з української мови та літератури, відповідні питання, обов’язкові для ДПА, будуть позначені у тестах. Тож аби пройти ДПА, достатньо відповісти лише на цю частину тесту. Але хочу звернути вашу увагу – ті, хто виконає всі завдання, отримають оцінку вже за 200-бальною шкалою, як за ЗНО. Тож протягом тих років, коли буде дійсний сертифікат про ЗНО-2018, вони матимуть право вступати до вищих навчальних закладів III та IV рівнів акредитації. Цього року для вступу дійсні також сертифікати ЗНО за 2016 та 2017 роки, але це не стосується іноземних мов.

Термін дії сертифіката щороку окремо визначає Міністерство освіти та науки. Але я б порадила вам дійсно не відкладати тести на потім, а робити їх відразу. Навіть якщо ви поки що на другому курсі — потім сертифікат про ЗНО вам може стати в нагоді. Тож загалом ЗНО складається з чотирьох тестів. Перший – обов’язковий, з української мови та літератури. Далі учасники мають визначитися із тестом – або історія України, або математика. Наступні — на вибір із тих предметів, що залишилися з одинадцяти можливих. Пораджу, перш ніж обирати тести, звернутися до того вузу, куди ви маєте намір вступати, та дізнатися, які потрібні для зарахування на навчання.

— Стільки років уже проводять ЗНО замість випускних екзаменів, рейтингову систему придумали… Тож корупцію при вступі дійсно ліквідовано? – Людмила Михайлівна, бабуся майбутнього абітурієнта.

— Минулого року українському ЗНО виповнилося десять років, і результати були очевидні відразу ж. Приміром, деякі столичні вищі навчальні заклади (на кшталт інституту міжнародних відносин у складі Київського національного університету) ніколи не мали гуртожитків – не було потреби. Тобто туди взагалі не потрапляли на навчання студенти з інших регіонів та міст України, а вчилися лише кияни або діти дуже заможних та забезпечених. Саме 2007-го, коли впровадили ЗНО, цей заклад вперше був змушений орендувати приміщення для гуртожитку. Пояснення просте – чи не вперше до цього інституту на престижні спеціальності завдяки рейтинговій системі змогли вступити діти з інших міст та сіл. А не лише еліта за ректорськими списками. Лише один приклад, але дуже показовий. Саме заради того, щоб вступ до вузів відбувався чесно і справедливо, і було впроваджене ЗНО.

Ще один важливий результат — до вищих навчальних закладів стали потрапляти діти, більш вмотивовані на отримання знань. Якщо раніше викладачі могли працювати на так званого середнього студента, то наразі вони змушені враховувати вимоги до якості освіти сильних студентів. Як наслідок, з’явилася серйозна конкуренція між викладачами різних вишів. Але є й зворотний бік цього процесу: якщо відсутній набір на непрестижні спеціальності, немає студентів — навчальні заклади закриваються.

— Дитина дуже добре вчиться, то чи потрібне їй пробне тестування? Може, не варто витрачати час та гроші на це та поберегти нерви? – Лариса, мати випускниці.

— Вартість тестування з одного предмета складає 132 гривні. Перш за все результат пробного тестування покаже абітурієнту, на яку оцінку він може розраховувати під час основного іспиту. Ще одна мета пробного тестування — ознайомити учасників із процедурою ЗНО, аби вони не робили технічних помилок. Приміром, вже всім відомо, що на ЗНО не можна приносити будь-які електронні носії інформації. Але треба знати, що металодетектор відреагує і на випадково забуту в кишені флешку, і на стару сім-карту. У будь-якому разі їх визначать як заборонені носії, і дуже погано, якщо це відбудеться під час технологічної перерви на основному тестуванні.

Взагалі на ЗНО є правила, порушення яких не допускається. Але ж щороку є й ті, хто цього не усвідомлює та намагається їх порушити. Приміром, запізнюватись категорично не можна. Ніхто за жодних умов не допустить особу в приміщення після того, як тестування почалося. Адже це може завадити тим, хто вже працює. Одному судді, який на своєму «Порші» приїхав через десять хвилин після того, як двері аудиторій були зачинені, довелося це пояснювати навіть із поліцією. А йому ж треба було лише приїхати вчасно, аби скласти наші тести для подальших кваліфікаційних іспитів…

І таких суто технічних питань багато. Дехто чомусь був упевнений, що час на те, аби перенести відповіді із зошита до бланка, надається окремо. І щороку комусь доводиться пояснювати – оцінюється не зошит, а належним чином оформлені відповіді у бланку. Але ж часу не повернеш…

Додамо, що у Дніпрі реєстрація на пробне ЗНО-2018 почалася 9 січня, за перші кілька днів на нього зареєструвалися майже 1800 осіб. На думку фахівців, загальна кількість бажаючих цього року може скласти близько 40 тисяч людей (разом у Запорізькій та Дніпропетровській області).

Вже 24 березня відбудеться тестування з української мови та літератури, 31-го — з історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії, англійської, іспанської, німецької, французької мов. Аби дізнатися про результат, протягом двох днів після тестування абітурієнти мають зазначити в своєму особистому кабінеті на сайті регіонального центру відповіді на питання тесту.

Поделиться:
Добавить комментарий
Войти с помощью: 

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Читайте также: