Новорічні канікули у Дніпрі нон-стоп

Канікули вже закінчуються, і кореспонденти «НМ» радять дітям та їхнім батькам звернути увагу на три кращі прем’єри, які ще можна подивитися,  бо вони залишаться в репертуарі театрів і після святкових днів.

Насамперед це «Жив собі пес» в академічному театрі ім. Шевченка.

Новорічні канікули нон-стоп в Дніпрі. новости Днепра

Це за жанром мюзикл, але по суті це справжня опера для дітей, яку із задоволенням послухають та подивляться  й  дорослі. Текст за мотивами української казки написав Петро Мага, а мелодійну музику з використанням народних пісень – Володимир Назаров, талантом якого ми вже захоплювалися  у мюзиклі «Скрипаль на даху». Тут він також не тільки композитор, а й режисер-постановник. Чудова, казкова робота сценографа  Ольги Іванової, в якій все чарує: рухлива декорація — велика сільська вулиця півмісяцем, де хочеться розглядати кожну хатку з дверями і хвіртками, і тини навколо них, і  церкву з банями – кожна дрібнота зроблена, як справжня.  А костюми Вовка та песика Бровка  дають уявлення  не тільки про самих звірів, а й про їхні характери та нелегку  долю. Актори Ігор Томілін (Вовк) та дебютант у цьому театрі Олександр Поздняков (Бровко) грають щиро, співають добре, і їм віриш, що звірі бувають  благородніші за людей, бо пам’ятають добро і приходять один одному на допомогу.

Та люди цього села – теж справжні, живі, дуже голосисті, за ними цікаво спостерігати. І помилки свої вони зрештою усвідомлюють та раді виправити.

Академічний  Театр драми і комедії показав малечі Чудо-Юдо (Валерій Зубчик), якого вона однак  зовсім не злякалась, хоч у нього був чудернацький вигляд  і  колір  (художник Сергій Зубець).

Новорічні канікули нон-стоп в Дніпрі. новости Днепра

Та з’явилося це Чудо спочатку перед  ялинкою, разом з Дідом Морозом та Снігуркою, пустувало та бешкетувало, як неслухняне маля, тож його вже ніхто і не боявся. А на сцені у виставі «Чудо-Юдо в подводном царстве» (за мотивами В.Жуковського) і поготів. Бо всі вірили, що такий гарний і добрий хлопець, як рибацький син Андрій-Юрій  Захаров та дуже ніжна красуня  Варвара-Вікторія Чепурна, дочка отого Чуда, обов’язково переможуть і будуть закохані  разом. Поставлена казочка вигадливо і з гумором Олександром Голубенком.

І врешті  на третю прем’єру «Хто подолає Дракона?» за п’єсою польського драматурга Мацея Войтишка запросив академічний Молодіжний театр. Ставив її молодий режисер із Запоріжжя Денис Астаф’єв, а сценограф – Олена  Бас-Простенко.  Цьому театрові пощастило мати свого композитора Геннадія Гордельянова. Ось і цей мюзикл прикрашає його мелодійна музика. Лище чотири  актори зуміли розіграти перед нами велике дійство, тримаючи глядачів у напрузі, адже голос з темної печери  час від часу нагадував, скільки хвилин залишилось до поїдання такої  тендітної і беззахисної королівни Палянички (Ірина Галютіна) жахливим Драконом. Різні лицарі пробували захистити Паляничку, та недаремно режисер дав усі ці ролі – і Ковбоя, і Самурая, і Богатиря одному актору – Ігорю Тітову, який, майстерно перевтілюючись зовнішньо, показав, що усі вони нічого не варті. А врятувати  дівчину може тільки люблячий Паж-Андрій Зіньківський, що підказала йому чарівниця –Ірина Антонова.

Сам зловісний Дракон, коли наприкінці  появився на сцені, нікого не налякав, бо дуже нагадував веселу і яскраву китайську карнавальну іграшку з маленькими  крильцями.

І знову ми переконалися, що чия відвага, того й перевага. Відважними ж нас робить любляче серце.

Тетяна АБРАМОВА

Поделиться:
Добавить комментарий
Войти с помощью: 

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Читайте также: