Як святкували Новий рік і Різдво у Катеринославі

Як святкували Новий рік і Різдво у Катеринославі. Новости Днепр

Прикрашена ялинка — жива чи пластикова, хатня чи громадська — обов’язковий атрибут Новорічно-Різдвяних свят. І хоча він увійшов у побут українців відносно недавно — в середині ХІХ століття — сьогодні уявити Новий рік і Різдво без нього неможливо. Не уявляли цих свят без глицевого дерева і катеринославці.

ЯЛИНКА З ЯБЛУКАМИ

До реформи календаря (14 лютого 1918 року країна перейшла на новий, західноєвропейський, чи Григоріанський стиль, бо старий, Юліанський, що відрізнявся від прийнятого у західному світі на 12 днів, визнаний незручним для міжнародних відносин) наші пращури спершу відзначали Різдво, яке припадало на 25 грудня, а потім зустрічали Новий рік. І ялинку ставили у хаті напередодні Різдва.

«Елка убирается второй день. Шура вешает орехи, мама помогает Оле нацеплять яблоки… Елка удалась такая богатая и красивая, как еще никогда. Катя много труда положила на нее… Было очень приятно клеить и вырезывать, и прикреплять», — з цього оповідання у катеринославській газеті «Русская правда» за 25 грудня 1912 року видно, чим тоді прикрашали глицеве дерево.

Як святкували Новий рік і Різдво у Катеринославі. Новости Днепр

Щоправда, на початку ХХ століття замість яблук, горіхів і власноруч зроблених прикрас на ялинці вже можна було розвісити й фабричні іграшки. Купці з початку грудня рекламували їх у місцевих газетах: «Игрушки для елки от 1 копейки, наборы 120 предметов от 1 рубля, коллекция 175 предметов — 1,50… При центральном музыкальном магазине Гуровича. Дом Боте, Проспект», «Напоминаем, что самый громадный выбор елочных украшений и детских игрушек лучших русских и заграничных фабрик только в специальном магазине Депо Игрушек, угол Проспекта и Александровской улицы, дом Липавского. Полные коллекции для елок от 3 рублей до 25 рублей».

РІЗДВО — ВДОМА, НОВИЙ РІК — У КЛУБІ

Придбати прикраси, подарунки та продукти для святкових страв слід було заздалегідь, адже магазини та базари за наказом губернатора могли працювати тільки до п’ятої вечора 23 грудня. 22 грудня зазвичай припинялася робота в урядових та громадських установах і заняття у навчальних закладах, на 24 і 25 грудня зачинялися і всі «увеселительные места».

Після відвідин молебну катеринославці у Святвечір збиралися у вузькому колі родичів, яке відкривали тільки для близьких друзів. У залежності від статків родини готували скромну вечерю або пишний прийом.

Як святкували Новий рік і Різдво у Катеринославі. Новости Днепр

«Елка в этом году устраивается у Ламокиных грандиозная… Много было приглашенных. После елки предполагались танцы со всеми прелестными сюрпризами для котильона… Светло, светло от елки. Золотистый яркий свет. Хлопают хлопушки, смех, говор», — описувала місцева «Русская правда» святкування заможної родини.

Розважитися у громадському місці з нагоди свят можна було вже після Різдва. Всі клуби, товариства, театри, біоскопи (тобто кінотеатри) влаштовували танцювальні вечори, бали, маскаради, а в ніч на 1 січня — зустріч Нового року.

Перші шпальти передноворічних катеринославських газет рясніють подібними рекламами: «Польское общественное собрание «Огниско». В среду, 29 декабря, в 4 часа вечера елка для детей и учащихся. Вход для господ членов клуба и их семейств бесплатный, гости по рекомендации членов платят 50 копеек с персоны без различия возраста. 31 декабря Сильвестровский бал. Встреча Нового года. С 11 с пол. часов ночи на сцене апофеоз Нового года. Вход для господ членов и их семейств 1 руб. с персоны, гости по рекомендации членов с платой: мужчины — 3 руб., женщины — 2 руб., студенты — 50 коп.

Меню ужина: 1) Судак в белом вине, осетрина паровая. 2) Индейка, рябчики. 3) Пломбир, мороженое. Плата за ужин 1 руб.»

30 грудня ще була можливість замовити столик і новорічну вечерю в одному з місцевих ресторанів, прикрашених не ялинками, а квітами, де грали оркестри і пані дарували букетики з живих квітів.

1 січня у катеринославських клубах і установах відбувалися «взаимные поздравления» — важлива тогочасна традиція, яка нам уже ні про що не говорить. Напередодні Нового року посадові особи й службовці, котрі хотіли виказати начальнику чи колезі повагу, навідувалися до них додому із привітаннями. «Взаимные поздравления» давали можливість побачити й привітати всіх одразу в одному місці.

БАСНІ, ВОДЕВІЛІ ТА ПОДАРУНКИ

І все ж Святки — це час переважно дитячих розваг. Тому більша частина Різдвяно-Новорічних заходів, що проходили у Катеринославі, були присвячені дітворі. Ялинки приблизно за одним і тим самим сценарієм влаштовували навчальні заклади, дитячі притулки, підприємства і громадські організації. Ось кілька прикладів із «Русской правды» за січень 1911 року:

«4 января в приюте «Ясли» общества попечения о детях на 4-й Чечелевке была устроена елка, зажженная в 4 часа дня. Дети под музыку и пение кружились вокруг елки и играли. Затем ими были прочтены стихотворения и исполнены басни в лицах, что произвело весьма отрадное впечатление, особенно если принять во внимание, что исполнителям было не более 6-7 лет.

В 7 часов вечера были розданы детям подарки и игрушки, причем нельзя не отметить, что многие из девочек, получив в подарок куклу, просили переменить последнюю на рукодельные работы. Дети от души веселились, горячо благодаря устроителей елки за доставленное им удовольствие».

«6 января для детей мастеровых, рабочих и прочих служащих Екатерининской железной дороги, проживающих в Нижнеднепровске, была устроена елка.

Як святкували Новий рік і Різдво у Катеринославі. Новости Днепр

К 12 часам дня помещение столовой мастерских, вмещающее приблизительно до 600 человек, было переполнено детворой. Плата за вход была назначена с детей по 10 копеек, а взрослых по 20 копеек с человека…

Елка вышла на славу. Высокая и пышная, увешанная красивыми мешочками со сластями и перевитая разноцветными электрическими фонариками, она вызвала среди детворы и даже многих взрослых рабочих истинный восторг, а исполненный служащими и мастеровыми – любителями театрального искусства водевиль «Як ми женихалися», затем стройное пение учеников 2-го железнодорожного училища, декламирование стихов и игра оркестра мандолинистов и гитаристов блестяще дополнили программу этого детского праздника».

ДОПОМОГА ІНШИМ – ОБОВ’ЯЗКОВА ТРАДИЦІЯ

Нерідко дитячі свята відбувалися лише завдяки благодійникам. «Попечитель 2-го городского начального женского училища А. К. Бабушкин пожертвовал 50 рублей на устройство елки учащимся этого училища. Попечитель 13-го городского начального мужского училища господин Тумановский изъявил желание принять за свой счет расходы по устройству елки названного училища», — десятки таких повідомлень зустрічаються у пресі дореволюційного Катеринослава.

Власне, доброчинність у ті часи була таким самим обов’язковим атрибутом Святок, як і ялинка. Хтось ставав меценатом дитячих заходів, хтось напередодні Різдва роздавав борошно біднякам, хтось давав гроші на безплатну святкову вечерю і подарунки у вигляді кальсонів для безхатченків.

у статті використано матеріали бібліотеки ДНІМ ім. Яворницького

 

 

Поделиться:

Читайте также: