Світ стає доступнішим: як технології допомагають незрячим українцям

Новітні технології стрімко розвиваються та роблять життя людей зручнішим. До Дня сліпих «НМ» з’ясувало, які новітні штуки для людей з порушеннями зору існують в Україні. У цьому нам допоміг один із прогресивних українських незрячих, наш колега, випусковий редактор львівського порталу Zaxid.net Володимир Пиріг.

Гаджети і ПК

Люди з порушеннями зору можуть вільно користуватися комп’ютером і телефоном. Треба лише встановити програму екранного доступу і трохи в ній розібратися – і можна працювати за комп’ютером чи робити пости у Фейсбуці. Такі програми озвучують текст і кнопки на екрані гаджету. Найпопулярніші в Україні – NVDA та JAWS.

– Відсоток програм, з яких програма екранного доступу не може зчитати інформацію, дуже малий, – розповідає Володимир. – Отже, незрячим доступно майже все те, що і зрячим. Програми екранного доступу створено для всіх операційних систем, є безкоштовні версії.

Деякі сайти мають версії, пристосовані для слабозорих людей. У них можна значно збільшити шрифт і змінити контрастність тексту. Однак таких сайтів небагато, і кожен власник робить це на власний розсуд.

На допомогу незрячим придумали спеціальні тифлодисплеї та тифлокомп’ютери, з яких можна читати інформацію шрифтом Брайля. Але це – надто дороге задоволення. Такі пристрої коштують десятки тисяч гривень. Існує також клавіатура Брайля, але з тих же причин українці користуються звичайною клавіатурою.

Побут

Щоб правильно підібрати вбрання чи випадково не випрати чорне з білим, незрячі користуються пристроями й додатками для розпізнавання кольору (наприклад, додаток «TapTapSee»).

Куховарити допомагають озвучені ваги. Медичні пристрої – тонометри, термометри, глюкометри – також бувають озвученими.

Спеціальні додатки можуть навіть розпізнавати банкноти. Так-так, незрячим доводиться користуватися смартфоном, аби відрахувати правильну суму. Рельєфні крапочки та кружечки та купюрах затираються через пару днів і тому не допомагають незрячим.

Орієнтування у місті

Наразі не придумали нічого кращого, ніж стара добра біла тростина.

– Можна застосовувати допоміжні засоби, наприклад, програму для GPS-навігації, але тростина – це обов’язково, – впевнений Володимир.

Також дуже допомагають озвучені світлофори та оголошення автобусних зупинок (які нечасто, але трапляються в Україні)

За кордоном є розробки, що допомагають орієнтуватися у місті. У Санкт-Петербурзі створили цілу систему «Місто, що говорить». Через навушник людина отримує інформацію про автобусну зупинку, світлофор чи вхід до державної установи поблизу.

Волонтерська допомога

Технології зайшли далеко: через відеодзвінок незрячий може попросити по допомогу людину з будь-якої точки країни. Чи то треба зорієнтуватися у місті, чи то прочитати рецепт від лікаря – волонтер допоможе. Для цього в Данії розробили додаток «Be My Eyes». Наразі він лише перекладається українською, але має всі шанси стати доволі популярним у нашій країні як зручний і швидкий спосіб викрутитися з будь-якої ситуації.

Поделиться:
Добавить комментарий
Войти с помощью: 

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Читайте также: