Сюрпризи

Лєна прибігла з нічної зміни, «посадовила» оте, що так просила свекруха, в бутильок, скупалась і впала спати. «Ото їй сюрприз буде! Якраз вона приїде за тиждень, а воно підросте! Добре, що Галя нарешті не забула й принесла його мені» — думалось Лєні в солодкій сонній млості. Так і провалилась в сон, зморена і задоволена собою. Лариса Григорівна завжди любила сюрпризи. От все життя! То якусь дрібничку прикупить онукам, то невістці, ну про сина годі і казати! То шкарпетки рожеві зв’яже для Олени, аби вона вечорами не мерзла. «Сюрпризи це ж чудесно!» — щоразу повторювала вона родині. І нехай Олена терпіти не могла рожевий, але шкарпетки направду були теплі і від всього серця ж, головне.

І цього разу пані Лариса вирішила зробити сюрприз, повернувшись на день раніше, ніж її чекали!

«Ось приїду, нікого вдома нема! Я приберу, наварю борщу, спечу пиріг з яблуками з дачі! Поприходять ввечері, а тут – повна хата смакоти, чистота і я вже вдома! Не треба ні їхати по мене на дау, ні до електрички зустрічати. Ну це ж найкращий сюрприз!» — приказувала вона про себе, пакуючи на дачі торби з урожаєм.
І щойно двері квартири зачиились за Олегом, як через 20 хвилин у квартиру зайшла щаслива і натхненна Лариса Григорівна. Таксист їй позатягував торби та кошики, вона розрахувалась з ним і пішла оглядати масштаби підготовки сюрпризу.

«Ще й не брудно. Ти ба! Мабуть пилососила невістка серед тижня. Хм, і в дитячій все чисто. Піду на кухню! Там точно треба драяти! Адже мене не було аж 5 днів!» — казала за старою звичкою, сама до себе пані Лариса. Але от дивина! Кухня сяяла! «Ну що ж – готуватиму!» — плеснула в долоні і одягла фартушок.

За кілька годин борщ був на плиті, пиріг на столі і все привезене добро було розкладено та розіпхано на полиці комірчини та холодильника. Але що це!? Лариса Петрівна не одразу й помітила. Щось страшне, майже чорне і огидне плавало у бутильку. Бутильок ще був прикритий білосніжною марлечкою, ото видно і не помітила пані Лариса оцю гидоту!

Вона не наважилась його навіть нюхати, просто схопила і чимдуж побігла вилити ОЦЕ в унітаз, а бутильок навіть подумувала викинути! Бо хто зна, що це за гидоту розвела на кухні невістка! Мо воно отруйне!?

Того дня Лєна та Олег повертались з роботи разом, забравши дорогою дітей з плавання. А ще, заїхали в улюблену піцерію та взяли піццу на вечерю, аби поласувати «шкідливим», доки бабусі нема!

Сюрпиз Ларисі Петрівні вдався! Син ледь не впустив коробки з піццою, невістка ж оторопіла прямо на порозі! «Мамо, а чого ж ви не попередили? Мииии б і на вааас взяли піццу» — рятувала як могла ситуацію Олена. А сама ж мерщій на кухню! Чи не побачила свекруха її сюрпризу!?

— Та я ж вирішила зробити вам сюрприз!

— Вдався, мамо! Шо й казати! – гукала вже з кухні Олена і в неї підкосились ноги! Бутилька не було! Не було ніде! Ні в холодильнику, ні на вікні, ну ніде!

— Ви такі молодці! Так чисто вдома, наче й не жив ніхто! – засміялась пані Лариса.

— Старались, як могли! – вигукнув молодший, наминаючи піццу з одної руки, а бабусин пиріг з другої.
……..

— Доню, Оленко, а чого ти так пополотніла? Тобі недобре чи шо?

— Та ….там на кухні був для вас сюрприз, а тепер він пропав….

— Який сюрпиз? Не бачила нічого!

— Та в бутильку…

— Ота гидота?! Я змила ту отруту в унітаз! Прохллорувала його і викинула бутильок! Як ти могла отакевочки розвести за тиждень! Завжди була такою охайною, а тут – страшенне оце! Ще й на столі з їжею! Я шокована! Виявляється ти таки нечупара!

— Мамо! То ж був чайний гриб! Чайний гриб,який ви просили вже кілька років! Мені нарешті його привезла колега з іншого міста! Я його ростила для вас! – і Олена, по-дитячому закрила облаиччя руками і заплакала. Як їй було досадно! Адже свекруха колись почувши про цей чортів гриб, винесла їй увесь мозок – знайди та знайди! І ось маєш – знайшла!

— Та я ж…..та хіба ж….ой лишенько! – Лариса Петрівна вкрай розгубилась….сама своїми ж руками викинула того гриба….та ше й невістку пообзивала…. «Оце скупилась стара дурепа!

Треба вибачитись і зв’язати нові шкарпетки Оленці, жовті,мабуть!» — казала собі, як завжди, подумки пані Лариса.

Поделиться:
Добавить комментарий
Войти с помощью: 

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Читайте также: