На «Феєрії Дніпра» пройшла душевна камерна вистава

«Феєрія Дніпра» день другий.

На відміну від дня попереднього вчора на тій же сцені театру драми і комедії простір звузився до однієї невеличкої і небагатої кімнати,  а кількість дійових осіб до чотирьох. Це була вистава Хмельницького академічного муздрамтеатру ім. М. Старицького «Наречений з Єрусалиму» відомого  ізраїльського драматурга Йосефа Бар-Йосефа. Саме ця п’єса принесла йому світову славу, до речі,  кілька років тому  її вже привозив до нас один з київських театрів.

Новости Днепра. новости культуры.

Отже, ця вистава камерна, але не можна сказати, що в ній не було пристрастей, хоча сюжет дуже простий: брат хоче пристроїти свою немолоду незаміжню сестру, щоб їй легше жилося, і для цього привіз їй  нареченого з Єрусалиму аж до Англіїї, де вони волею долі опинилися на старість літ.  А тут у неї, виявляється, закоханий хазяїн квартири, де вони живуть. Стосунки між цими людьми і є змістом вистави, і це  аніскільки не нудно! Бо грають в ній кращі актори трупи – заслужені артисти України Лариса Курманова (Рахель) Степан Бортнічук (її брат Саймон), Ігор Сторожук (наречений Лейзер) та Микола Валівоць (Бені). А те, що між ними відбувається і смішно, і сумно водночас. Ми дивимося і думаємо: як часто люди не можуть знайти дорогу  один до одного через дрібниці, недовіру, якісь уявні страхи, бояться бути щирими і відвертими, щоб не стати ошуканими і приниженими. Це знайоме, мабуть, багатьом з нас.

— Це була перша ваша вистава як головного режисера у Хмельницькому театрі, чому вибрали саме цю п’єсу, — запитала я у Володимира Борисяка.

-В театрі тоді була ситуація, коли в репертуарі превалювали одноденки, або шароварні вистави. І я вважав за потрібне повернутись до класичної школи, до глибокого психологічного театру.  Для цього і взяв для першого кроку  нібито «чужий» матеріал, але який примусив би зосередитись саме на внутрішньому світі героїв, на психології, особливостях характерів. Ми навіть відмовилися від педалювання єврейської теми – акценту, інтонацій, смішних  особливостей поведінки, що завжди викликає жваву реакцію глядачів, приносить успіх. Бо у нашій виставі йдеться про людей, таких, як і ми. Тут є і проблеми емігрантів, переміщених осіб,  які, на жаль, стали тепер близькі і нам.

Та всупереч сказаному, єврейський колорит все ж таки легко, ненав’язливо, але передається і  Степаном Бортнічуком, і  Ігорем Сторожуком. Та  насамперед ми бачимо в них людей, розуміємо їх вчинки і поведінку, навіть якщо вони «неправильні» з загальноприйнятого погляду,  і   співчуваємо їм у їх пошуках щастя, розуміння, близької, рідної душі. Це усім, хто залишився самотнім, так потрібно!

Сьогодні дивитимусь виставу «Самоубийца» М.Ердмана нашого молодіжного театру «Верим!»

Тетяна АБРАМОВА.

Поделиться:
Добавить комментарий
Войти с помощью: 

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Читайте также: