Річковий транспорт у Дніпрі будуть відроджувати

Мерія Дніпра зацікавлена у створенні нових перспектив для розвитку річкового транспорту. Про це міський голова Борис Філатов заявив під час екскурсійної поїздки на теплоході-«ракеті», яку цими вихідними організували в місті народні депутати України.

Відродження річкового транспорту допоможе зв’язати великі міста, що розташовані на основній водній артерії – річці Дніпро.

— Ця ідея витає у повітрі не лише серед депутатського корпусу. Кілька тижнів тому я зустрічався з єврокомісаром. І коли ми обговорювали плани Євросоюзу стосовно інвестування в економіку України, то одним із серйозних проектів, про які йшлося, було відновлення пасажирського та вантажного потоків на річці Дніпро – аналогічно до Рейну та Дунаю, – зазначив Борис Філатов.

За словами очільника Дніпра, в Єврокомісії активно обговорюють цей проект. За інформацією Бориса Філатова, на нього можуть виділити 1 млрд 200 млн євро.

Цими вихідними у подорож акваторією запросили бійців АТО, родини загиблих воїнів і малечу з малозабезпечених сімей. Теплохід-«ракету» реставрували з ініціативи одного з народних обранців. У парламенті також працює міжфракційне депутатське об’єднання, яке займається відродженням річкового транспорту.

Дніпрянам перспектива відновлення транспортного сполучення на Дніпрі до вподоби.

— По-перше, це цікаво для людей – можна проводити екскурсії. По-друге – це екологічно чисто, на відміну від маршруток та автобусів, швидко та просто. І дітям цікаво – навіть атракціони їх не так приваблюють, як подорож кораблем, – переконана дніпрянка пані Аліса.

Теплоходи-«ракети» були популярні в українських містах майже 40 років тому. Їхня швидкість на воді могла сягати інколи близько 100 км на годину, і це – з пасажирами на борту. Загалом такі судна здійснювати швидкісні перевезення на відстань до 500 км. Свого часу кораблі на підводних крилах не мали аналогів у жодній країні світу. У 1960-1970 роках серійний випуск «Ракет» відбувався на феодосійському суднобудівельному заводі «Море», що на території нині окупованого півострова Крим.

Добавить комментарий
Войти с помощью: 

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Читайте также: