Відгомін фестивалю: Кого відкрила ювілейна «Січеславна» (ФОТО)

Ось і закінчилася ювілейна, 25-та «Січеславна» — фестиваль-конкурс на вищу театральну нагороду Придніпров’я.

Вже за традицією у цьому професійному конкурсі беруть участь і самодіяльні колективи, що згодом стають високопрофесійними муніципальними  театрами. Приймають до фестивалю і студентські роботи, коло яких розширюється. Цього року розглядалася і антреприза. Усього журі переглянуло 37 вистав у Дніпрі, Кривому Розі, Кам’янському і Павлограді, а також у п’яти театрах Запоріжжя. І, як завжди, їх чекали відкриття.

Урочиста церемонія нагородження переможців цього разу проводилася у Міжнародний день театру за участю членів журі, що надало їй більшої святковості.

На репертуарі нинішнього фестивалю дуже позначився наш неспокійний у чомусь і трагічний час. Театри, як дзеркало життя, не можуть не відбити усього, що відбувається у нашому суспільстві. Причому роблять це вони з гарячим серцем, а отже і вистави зачіпають за живе.

«Зона» — володар Гран-прі з.а.У. Віктор Гунькін – баба Пріся і переможець з виконавців чоловічої ролі Василь Петрушко-онук

Ось приміром, драма «Зона (На початку і наприкінці часів)» П. Ар’є у постановці заслуженого діяча мистецтв України Анатолія Канцедайла у Дніпровському академічному українському музично-драматичному театрі імені Т. Шевченка. Вже її прем’єра привернула увагу трагічною темою наслідків Чорнобильскої аварії, які ще довго даватимуться взнаки. Глядачі прийняли як належне і те, що дві жіночі ролі грали в ній чоловіки. А баба Пріся, котра у своєму житті і німцям горло різала, і досі, як на війні ж живе, рятуючи рідних, у виконанні заслуженого артиста України Віктора Гунькіна одразу стала явищем, подією у театральному житті не тільки нашого міста, а й всієї України. Отже, Віктор Гунькін цілком заслужено став не тільки кращим виконавцем, а й володарем Гран-прі.

У цьому ж театрі спеціальним дипломом був відзначений театралізований концерт «Ангели Тебе Оберігають (АТО)», придуманий і поставлений ветераном АТО актором Ігорем Кирильчатенком, з ним шевченківці їздять по області і скрізь зустрічають небайдужий щирий прийом.

Сцена з вистави «Одноклассники»

Театр «Верим!» взявся за дуже болючу тему міжнаціонального спілкування, коли національність людини стає на заваді її прийняття суспільством. Вистава «Одноклассники» Т. Слободзянека має підзаголовок «История в ХІV уроках» і відтворює одну з ганебних сторінок в історії Польщі, коли у 1941 роц і в містечку Єдвабне не німці, а самі поляки влаштували погром і спалили овин з понад півтори тисячами євреїв, і це тільки один з їхніх злочинів проти своїх донедавна добрих сусідів, які завинили перед ними лише тим, що вони «не такі». Постановник Володимир Петренко та його артисти зуміли донести жах і безглуздість жорстокого міжнаціонального протистояння, яке позбавляє людство надії на спасіння. Цю виставу журі визнало кращою на фестивалі.

Два знаменитих сюжети – «Кармен» Мериме та «Старик і море» Хемінгуея стали основою пластичних вистав «Carmen&Jose» в академічному театрі опери та балету і «Старик  і море» в Криворізькому академічному театрі «Академія Руху». Звичайно, порівнювати балет, хай і сучасний, з пластичною драмою важко, тим більше, що на конкурсі були ще й інші роботи подібних жанрів, але журі віддало першість криворіжцям. А Кармен – заслужена артистка України Олена Печенюк і Старик—заслужений діяч мистецтв України Сергій Бєльський визнані кращими виконавцями.

На афішах наших театрів, здається, превалюють виключно комедії. Та фестиваль спростовує таке враження. І навіть комедії тут мають присмак драми. Цікаво, наприклад, одну п’єсу А. Менчелла під різними назвами поставили у театрі драми і комедії («Vitа bella! Жизнь прекрасна!», режисер В. Чернова) та в антрепризі («Влюбленные живут немного дольше», режиссер А.Євсеєнко). Друга вистава вийшла яскравішою, темпераментнішою, перша – трохи тоншою, але в обох – чудові акторські роботи. Двох виконавиць ролі Люсіль Олену Володіну та заслужену артистку України Людмилу Вороніну навіть номінували як кращих, але їх обійшла Надія Петренко в ролі Зоськи в «Одноклассниках».

Що ж до комедії, справедливо був названий кращим актор академічного українського театру ім. Т.Шевченка народний артист України Григорій Маслюк в ролі простодушного Омелька, не здатного збагнути «городських» забаганок господаря Борулі («Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого, режисер заслужений діяч мистецтв України П. Ластівка).

Вперше вийшли на фестиваль студенти музичної академії ім. М. Глінки і одразу з цілою оперою «Мнимая садовница» В. Моцарта (режисер В. Ніколаєва, диригент В. Овчаров). В ній кращими назвали Оксану Жирову (Серпетта) та Олександра Ващенка (граф Бельфоре), які мають не тільки чудові голоси, а й акторське обдарування, адже опера комічна і в ній треба було добре грати. Ось і підросло вже поповнення нашої опери молодими талантами!

Сцена з вистави «Сказка встреч и расставаний»

 

Приємно, що цього разу відзначився талановитий актор і режисер дніпровського театру ляльок Олександр Глумов. У своєму театрі він поставив і разом з Юлією Блат розіграв добру і зворушливу ««Сказку встреч и расставаний» Г. Махмудова, а в академічному молодіжному театрі на вулиці Володимира Мономаха поставив «Пригоди сніговичків» О. Веселова. Перша визнана кращою ляльковою, а друга — кращою виставою для дітей. Юлія Блат стала кращим лялькарем, адже впоралася одразу з кількома ролями в одній виставі. В обох спектаклях Глумова неабияку роль відіграла і художник Карина Чепурна, чиї ляльки і оформлення виразні і поетичні. А музика Геннадія Гордельянова у «Пригодах сніговичків» захоплює мелодійністю, казковістю, її хочеться слухати без кінця.

Сцена з вистави «Пригоди сніговичків»

Взагалі, журі було важко, бо гарних вистав виявилося дуже багато. Тому неодмінно треба помітити тут хоча б появу такої веселої, вигадливої вистави телетеатру, як «Вінні-Пух та його друзі» А.Мілна у постановці заслуженої артистки України Людмили Колосович, яка є і автором музичного оформлення, і сценографом. Або моновиставу «Просто такая мечта» Я. Пулінович театральної майстерні «ТУТ». Її поставила актриса театру «Верим!» Катерина Слюсар для Яни Міносян. Яна – студентка технічного вузу, пішла дорогою батька Якова Міносяна, у свій час капітана знаменитої команди КВН ДДУ, тому і в ній також не спить драматичний талант. Зустріч з нею щоразу залишає бажання нової зустрічі.

Всі ці вистави будуть у репертуарі театрів і в наступному сезоні, і вони варті вашої зацікавленої уваги.

Тетяна Абрамива

На знімках: ; ; ; у виставі

Поделиться:
Добавить комментарий
Войти с помощью: 

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Читайте также: