Травматологи попереджають: у зоні ризику дівчата на підборах та бабусі, що пішли за хлібчиком

Доки на вулицях ожеледь, залиште чобітки на підборах удома, а ще краще – і самі там залишіться. Аби не виходити на слизькі та небезпечні вулиці, особливо якщо вам вже далеко за, скажімо, 60. Тут і без підборів — координація вже не та, м’язи слабкіші… Та бажання ті самі, в усякому разі, на чисто побутовому рівні. «Ну так все одно ж мені треба було за хлібчиком вийти», — отакий аргумент навела 77-річна пацієнтка травматолога. Про це і не тільки розповів в ІА «Міст-Дніпро» головний травматолог Дніпропетровської області, завідуючий травматологічним відділенням міської клінічної лікарні №2 Микола Моргун:

— Чомусь вважається, що більше випадків травматизму взимку, та насправді все навпаки – його пік припадає на травень-червень. А от характер травм, дійсно, різко змінюється. Сьогодні це особливо помітно, коли справжня зима із снігом та морозами тримається вже кілька тижнів поспіль.

Міська лікарня №2 проводить моніторинг травматизму опорно-рухового апарату по травмпунктах Дніпра, які розташовані в самій лікарні №2, на лівому березі №6 та міській №16 на пр. Б. Хмельницького. Щотижня до травмпунктів звертаються більше 200 людей. Якщо додати також тих, хто звертається до приймальних відділень та до травматологів у сімнадцяти міських поліклініках, то це ще 40—50 постраждалих щотижня.

З цих травм більше 70 відсотків — це вуличний травматизм та більше половини – перелами кінцівок. Приміром, протягом тижня з 16 січня травмувались 211 людей, 134 з них – на вулиці, у 85 випадках сталися перелами. Серед особливостей цієї зими, з точки зору травматолога, – незвично велика кількість звернень від людей похилого віку. Питаю: «Яка необхідність вам за таких складних погодних умов виходити на вулицю?» — «Ну так а в магазин, за хлібом…» Але ж вулиці, особливо дворові та квартальні ділянки, тротуари та пішохідні доріжки, на жаль, двірники слабо розчищають та посипають.

За словами Миколи Моргуна, як завжди, відповідно до сезону зросла кількість хворих зі складними, тяжкими переламами, які потребують стаціонарного лікування, — стегнової кістки, гомілок.

— У лікарні №2, приміром, до 45 стаціонарних ліжок довелось додати ще кілька, тож минулої середи їх було вже 68. Під час щотижневого засідання обласної асоціації ортопедів і травматологів з’ясувалося, що таке перевантаження зараз майже в усіх лікувальних закладах.

Найважчий, дуже небезпечний перелам – шийки стегнової кістки у людей похилого віку. Він унеможливлює пересуватися, що викликає пролежні, пневмонію і в результаті навіть смерть. Тож у разі такого переламу завдання лікарів – якомога швидше поставити хворого на ноги. Зробити це можна лише шляхом ендопротезування. Але через вікові та інші хронічні патології для більшості постраждалих така операція ще більш ризикована, ніж сам перелам. Та й чи зберуть гроші на придбання ендопротеза ті, кому стан здоров’я дозволяє провести таку операцію? Його вартість сягає десятків тисяч гривень, державна ж програма забезпечення ендопротезами соціально
вразливих груп населення, за інформацією Миколи Моргуна, наразі відсутня на будь-якому рівні — і на державному, і на обласному.

Поделиться:
Добавить комментарий
Войти с помощью: 

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Читайте также: