Карнавальні маски – свято казки

У Дніпровському історичному музеї імені Д.І. Яворницького відкрилася виставка «Новорічний карнавал», родзинкою якої стала колекція масок Лілії Бігєєвої.

Лілія Іскандерівна народилася у Мелітополі, навчалася у Запорізькому музичному училищі, з 1982 року живе у Дніпрі. Тут працює викладачем по класу скрипки у музичній школі №2 імені Штогаренка та керує камерним оркестром. А ще багато років пропагандує в нашому місті кримсько-татарську музику. Жоден святковий захід, який вона проводить, не обходиться без… масок. Серед них – вироби з пап’є-маше, картону, паперу, пластику та оксамиту.

– Такий інтерес з’явився у дитинстві, – розповідає Лілія. – Мої батьки познайомилися ще студентами, одружилися, створивши інтернаціональну, українсько-татарську родину. В післявоєнні роки купити маски було майже неможливо. Їх почали виробляти лише у 60-х роках. А до того молодь робила їх власноруч, щоб використовувати у святкових виставах. Батько й мати постійно брали участь у різних заходах. Готуючись до них, самі виготовляли маски. Пізніше використовували їх, граючи у заводській команді КВК, дарували колегам. Мама пригадувала, як заводські працівники з радістю надягали маски, що допомагали їм перевтілитися у веселих казкових героїв…

Лілія Іскандерівна не лише зберегла батьківську колекцію, але й разом із братом і сестрою почала поповнювати її новими цікавими екземплярами. Серед них є і такі, що можуть рухатися, повторюючи міміку обличчя.

Зараз колекція масок Лілії Бігєєвої нараховує більше 130 екземплярів різних часів і країн. Для неї вони – частина світової культури, традицій народів світу. Окрім карнавальних масок, тут є герої казок та легенд, тварини. Найстарішій та найважчій масці з пап’є-маше, яку колекціонер у дитинстві називала «бабушка-корябушка», 60 років. Над її виготовленням працювали кілька людей.

Для членів своєї сім’ї, учнів та друзів весела та життєрадісна жінка постійно організовує святкові заходи. В цих веселих іграх беруть участь усі маски.

– Діти поділяють моє захоплення музикою і масками, – посміхається Лілія Іскандерівна. – Вони всі закінчили музичну школу. Старша донька Ксенія – випускниця Дніпровської консерваторії. Син Віктор працює комп’ютерним дизайнером. А найменша Ганна вчиться на хореографа та працює в оркестрі… Якось Ксенія була на гастролях в Італії, звідки привезла мені подарунок – справжні італійські маски.

Найулюбленішими екземплярами колекції Лілії Бігєєвої залишаються маски дитинства. Вона не розлучається з унікальними речами, які багато років дарують радість їй та її вихованцям.

– Хотілося б поділитися цією доброю традицією з маленькими та великими жителями міста, – зізнається колекціонер. – Дитина живе у кожному із нас. Навіть доросла людина мріє відволіктися від буденних проблем та на деякий час перевтілитися у казкового героя, надягнувши маску мишеняти, зайчика або принцеси.

Маріанна Стець, фото автора

Поделиться:
Добавить комментарий
Войти с помощью: 

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Читайте также: