Новий Закон проти рейдерів допоможе зберегти приватну власність

З 1 листопада цього року набули чинності масштабні зміни в українському законодавсті у сфері реєстрації бізнесу та прав власності на нерухоме майно, спрямовані перш за все на запобігання рейдерським захопленням власності громадян України. Про те, що зроблено державою для захисту приватної власності своїх громадян, розповіла у медіа-центрі ДНІПРО ПОСТ в. о. начальника Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ольга Захарова:   1478690249_dsc_0623

— Ніхто не буде вкладати гроші в країну, у якій не захищаються приватна власність та зовнішні інвестиції. Рейдерство було великою бідою в Україні, особливого розмаху воно набуло за часів минулої влади. Але цы факти тоді замовчувалися. Сьогодні, коли всі факти рейдерських захоплень стають публічними, може скластися хибне враження, що їх стало більше. Але це не так. Насправді рейдерство «полюбляє тишу», а тиші сьогодні якраз і немає.

Публічність — не єдина зброя у боротьбі з рейдерами. Як розповіла Ольга Захарова, завдяки підтриманим Верховною Радою законопроектам Міністерства юстиції України проведено чи не докорінну реформу у сфері державної реєстрації права на нерухоме майно і захисту прав громадян. Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» спрямований на врегулювання проблемних питань захисту власності під час реєстраційних дій та законодавче закріплення дієвих механізмів запобігання рейдерству. Тобто цей закон нарешті дає можливість і в нашій країні закріпити європейські стандарти прав власності та економічних інтересів громадян та інвесторів. 6 жовтня його було ухвалено 271 голосом народних депутатів, 28 жовтня закон підписаний Президентом, і з 1 листопада закон набув чинності.

Як  повідомила Ольга Захарова, документ передбачає низку змін до чинних законодавчих актів. Серед найбільш значущих — нотаріальне засвідчення справжності підписів; проведення реєстраційних дій виключно на підставі судового рішення, наявного у реєстрі судових рішень; використання реєстраторами та нотаріусами лише захищеного від хакерів окремого електронного носія ключів; ускладнення процедури відкриття нового розділу в реєстрі нерухомого майна та унеможливлення відкриття «паралельного» розділу на те саме майно. Також змінами до законодавства передбачено можливість отримання власниками паперового документу з підписом та печаткою державного реєстратора власниками при реєстрації бізнесу та нерухомості.

Крім того, з 1 листопада законодавством значно посилено відповідальність за неправомірні дії у сфері реєстрації прав власності на майно. Введено кримінальну відповідальність заявника, реєстратора та зацікавленої особи  — до 10 років з конфіскацією майна, адміністративний штраф з 340 гривень зріс до 8500 грн.

Згідно із Законом, Міністерством юстиції повинно здійснювати постійний моніторинг реєстраційних дій з метою виявлення порушення порядку реєстрації. Термін, під час якого можна подати скаргу на дії реєстратора до Мінюсту та його територіальних органів, збільшено з 30 до 60 календарних днів. Мінюсту та його територіальним органам надано право за результатами розгляду скарги направляти подання про анулювання свідоцтва нотаріусам.

За словами Ольги Захарової, саме завдяки цим змінам у законодавстві впроваджено сучасний та дієвий механізм адміністративного оскарження дій реєстраторів через комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації:

— На відміну від судової тяганини, яка раніше була єдиним легальним способом відстояти свої права і захистити свою власність, ця система є мобільною і дає реальну змогу повернути вкрадене майно. Комісія протягом встановленого законодавством терміну до 30 днів оперативно може прийняти рішення про відміну реєстраційної дії і повернути вкрадене майно. Але слід розуміти, що комісія — це не суд, вона не розглядає по суті. За час роботи Міністерства юстиції розглянуто по суті понад 600 скарг, 216 з яких задоволено. Серед компаній, яким вдалося врятувати свою власність завдяки роботі комісії: “Новус Україна”, “Юнікредитбанк”, “Бунге Україна”, “Юнік ареал естейт”, “Ромпетрол Україна” і ПАО “Південтеплоенергомонтаж”.

Окремо зупинилася Ольга Захарова на популярних схемах рейдерських захоплень та прописаних в законі заходах з протидії злочинним намірам:

— реєстрація на основі підробленого або неіснуючого рішення суду. Зловмисники використовують підробне, неіснуюче рішення, або існуюче рішення з відмінною резолютивною частиною подають їх реєстраторам. На сьогоднішній день таке вирішення проблеми — введення обов’язку реєстратора та нотаріуса перевіряти судове рішення у реєстрі судових рішень. Якщо документ не знайдено, реєстратор зобов’язаний звернутися до суду з запитом щодо оригінальності та наявності поданого заявником рішення суду;

— подання підробленого пакету документів щодо переходу корпоративних прав. Рейдери подають реєстратору протокол збору учасників товариства, відповідно якого права переходять до іншої особи. Вихід — нотаріально посвідчувати підписи на протоколах та установчих документах;

— «купівля» нотаріуса чи реєстратора. Реєстратор або нотаріус вступають в змову з рейдером та вносять зміни до реєстру, не маючи на це жодних правових підстав. Вихід — посилення адміністративної та кримінальної відповідальності усіх причетних до несанкційонованого заволодіння активами та нерухомістю. Адміністративна відповідальність — до 8500 тис. грн (до цього це було 340 грн). Кримінальна відповідальність — до 10 років позбавлення волі і спеціальна конфіскація майна;

— викрадення електронного ключа реєстратора. Рейдери взламують комп’ютер нотаріуса чи реєстратора та зчитують його ключ. Цим ключем злочинці вчиняють незаконні оборудки з майном. Вихід — зобов’язання реєстраторів та нотаріусів використовувати захищений носій ключів, у який вбудовані апаратно-програмні засоби захисту даних;

— незаконне заволодіння, передавання об’єкта нерухомості в статутний капітал підприємства. Квартиру громадянина без його відома вводять в статутний капітал певної компанії. А власника нерухомості так само без його відома записують як співвласника даної компанії. Далі юридична особа квартиру продає або бере кредит під її заставу. Вихід — нотаріальне подсвідчення підписів та протоколів та статутів, повідомлення зацікавленої особи про намір здійснити реєстраційні дії щодо її майна;

— відкриття паралельного розділу у реєстрі нерухомості. Нотаріус відкриває паралельний розділ на об’єкт і реєструє його на іншого власника. Вихід — ускладнення процедури відкриття нового розділу та унеможливлення існування двох розділів у реєстрі, які містять один і той самий об’єкт;

— перехід на модельний статут підприємства. Рішенням про збори, які ніхто не проводив, запроваджується модельний статут. Протокол таких зборів з підробленими підписами власників надається реєстратору. Шляхи вирішення проблеми — нотаріальне посвідчення підписів на протоколі та статуті.

Добавить комментарий