Чому проспект Дмитра Яворницького став головною науковою, історичною і культурною магістраллю Дніпра

Про цікаві історичні факти розповіла старший науковий співробітник Меморіального будинку-музею акад. Д.І. Яворницького (відділ ДНІМ) Ірина Завалова.

%d1%8f%d0%b2%d0%be%d1%80%d0%bd%d0%b8%d1%86

„Відома ще з кінця ХVІІІ ст. вона в усі часи мала різні назви, — звертає увагу вона. – Спочатку це була Велика вулиця, потім Катеринінський проспект, проспект Карла Маркса, і, нарешті, проспект Дмитра Яворницького. Ім’я видатного вченого, історика, археолога, етнографа, фольклориста, академіка ВУАН і фундатора Дніпропетровського національного історичного музею проспект отримав 19 лютого 2016 року, згідно з указом міського голови. Нова назва виявилась дуже красномовною – в усьому місті складно знайти вулицю, до якої б не мав відношення відомий український історик, особливо це стосується центрального проспекту. Він органічно поєднав давню історію міста з невпинним ритмом модерної бізнес-столиці України. Проспект — один з найстаріших у місті, на ньому зосереджені пам’ятки історії, культури та архітектури. І, звичайно ж, сучасні адміністративні та бізнес-центри, культурні заклади”.

Ірина Завалова говорить, що майже всі споруди старої забудови проспекту пов’язані з ім’ям академіка Д.І. Яворницького — будівлі Історичного музею, головного корпусу Національного гірничого університету, другого корпусу Дніпропетровського Національного університету, училища культури (колишня Міська Дума), Головпошштамту, готелю «Україна» («Український дім В. Хрінникова», готелю «Асторія», Національного банку тощо.

 „Першими знаковими закладами на проспекті для Дмитра Івановича стали корпуси Гірничого училища (нині — НГУ), адже саме Катеринославське наукове товариство, що виникло на базі навчального закладу, ініціювало створення у місті окремого музею під головуванням відомого професора Д.І. Яворницького, — розповідає старший науковий співробітник. -У першому вищому навчальному закладі міста Дмитро Іванович читав навчальні та публічні лекції, залучав студентів до археологічних експедицій, пам’яткоохоронної діяльності. Дві історичні споруди на проспекті виникли безпосередньо за ініціативи вченого – це два корпуси історичного музею. Перший, у якому розташована експозиція музею, було зведено за ініціативи Д.І. Яворницького у 1905 р. – тоді вперше з 1849 р. Катеринославський музей отримав власну окрему будівлю. Сьогодні він є пам’яткою історії національного значення”.

Будівництво сучасного адміністративного корпусу, за словами Ірини Завалової, було задумане вченим як розширення експозиції музею, через велику кількість експонатів. Цікаво, що проект перших двох поверхів споруди Д.І. Яворницький привіз зі своєї експедиції країнами Сходу – так виглядав тогочасний Каїрський музей. На площі між будівлями знаходиться пам’ятник та могила вченого. Цього року відзначалася 55-та річниця від дня перепоховання вченого: згідно його духовного заповіту, до стін «улюбленого дітища». Пам’ятник на могилі «Козацького Батька» встановили 1995 року. Його автори скульптор В. Наконечний та архітектор В. Мирошниченко. Цікаво, що могила вченого є однією з чотирьох наявних у місті пам’яток історії національного значення. А наступні дві – це «курінь» Д.І. Яворницького біля парку ім. Т.Г. Шевченка та будівля Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького.

Нижче на проспекті Яворницького розташовується другий корпус ДНУ – найстаріший з усіх будівель національного університету. Біля витоків Катеринославського університету у 1918 році стояв Д.І. Яворницький, був його професором, засновником та завідувачем науково-дослідної кафедри українознавства. Завдяки імені професора Д. Яворницького університет став відомим далеко за межами Катеринославу.

Неподалік від другого корпусу ДНУ з 1901 року знаходиться приміщення Міської Думи (нині Дніпропетровський коледж культури і мистецтв). Дмитро Іванович регулярно відвідував засідання Думи у якості запрошеного учасника виборів, члена низки комісій (зокрема, комісії з перейменування), наукового консультанта, до думок та пропозицій якого дослухалися депутати зібрань. Саме у цій будівлі у 2014 році місто гучно святкувало 30-літній ювілей науково-літературної діяльності вченого…

„Справжньою перлиною проспекту Яворницького став зведений у 1911 році за ініціативи Хрінникова та консультацій Дмитра Івановича «Український дім» — нині готель «Україна», — звертає увагу Ірина Завалова. — Відомий катеринославський купець, поміщик, меценат Володимир Хрінников був членом катеринославської «Просвіти», підтримував українську культуру у місті, видавав власним коштом українські часописи, історичні, художні праці, зокрема, працю Д.І. Яворницького «Матеріали до біографії Т.Г. Шевченка». Дмитро Іванович не лише допоміг владнати формальності з владою на отримання землі під будівництво, але й надихнув на створення декору з українським, «козацьким» орнаментом та символікою. Також, саме завдяки зв’язкам вченого вдалося запросити відомого архітектора з Санкт-Петербурга П.П. Фетисова, який втілив масштабний задум у життя. Донині будівля готелю «Україна» привертає увагу мешканців та гостей міста своїм неповторним стилем.  Взагалі ж, про проспект, який Дмитро Яворницький перетворив своєю діяльністю на головну наукову, культурну артерію міста, можна розповідати ще багато: у готелі «Асторія» Дмитро Іванович домовлявся з Нестором Махном про порятунок історичного музею та його коштовностей; у Головпоштамті вчений був частим гостем (і не дивно, адже на сьогодні епістолярна спадщина Д.І. Яворницького налічує більше 7 тисяч листів). Упарку ім. Л. Глоби у 1910 р. на Південно-російській промисловій виставці відтворив справжній український хутір, який став окрасою заходу і потрапив на сторінки газет і об’єктиви фотокамер…”

Ірина Завалова нагадала, що цього року Дніпро та вся країна відзначає 161-у річницю від Дня народження видатного вченого. Достеменно відомо, що Д.І. Яворницький народився 6 листопада (25 жовтня за юліанським календарем). І хоч Батьківщиною Дмитра Івановича була Харківщина, своє життя він присвятив Січеславу.  Місту, де починалися пороги.

 

У Дніпрі вшанують Козацького Батька

Добавить комментарий