Акція «Я не боюсь діяти», організатором якої в нашому місті став «Гендерний клуб Дніпро», стала логічним продовженням акції «Я не боюсь сказати». Її мета — об’єднати всіх, хто виступає проти культури насилля та прагне змінити наше суспільство.
Учасники тримали в руках плакати з написами «Б’є не значить любить», «Сексизм це не смішно», «Не вирішуй за мене» та ін.
Окрім цього, протягом акції збирали підписи під петицією до Дніпропетровської обласної адміністрації щодо створення умов для дотримання Стамбульської конвенції: формування незалежної комісії з протидії домашньому та гендерному насиллю, її співпраця з жіночими громадськими організаціями, створення кризових і медико-реабілітаційних центрів для людей, які зазнали гендерного/домашнього насилля, підтримка і створення нових безкоштовних «гарячих ліній» кваліфікованої та конфіденційної допомоги людям, які зазнали гендерного/домашнього насилля.
«Такі заходи, хоча вони й не мають великого розголосу, мають стати тією краплею, що точить каміння, — каже активістка Наталя Злигостєва. — Людина, яка потерпає від насильства, особливо якщо це жінка, майже завжди не готова говорити вголос про це. Але якщо вона побачить, що хтось зміг, це може стати стимулом для неї. Якщо п’ятнадцять жінок розповіли про свою проблему та знайшли її рішення, шістнадцятій буде це зробити набагато легше».
«Наша головна мета — донести до громадян думку про те, що проблема насильства — не в нашому одязі чи поведінці, а в нападниках та культурі, яка підтримує та заохочує злочини, — кажуть організатори акції. — Тому тільки ми самі можемо захистити себе та інших жінок. Не можна миритися з суспільством, де виправдовують ґвалтівника, звинувачують жертву та підтримують експлуатацію».
Анна Павлова
Категория: Новости Днепра, Новости Культуры Днепра, Общественные и социальные новости Днепра
