Дніпровські активісти розробили законопроект щодо захисту інтересів мешканців «сірих» зон

Над створенням законопроекту працювали громадські активісти з населених пунктів зони розмежування, волонтери та правозахисні організації Дніпра. 

Про це стало відомо на прес-конференції «Правозахисні організації Дніпра та громадські активісти з населених пунктів зони розмежування розробили законотворчі ініціативи в інтересах мешканців сірих зон», яка проходила в медіа-центрі Дніро Пост.

Активісти провели велику роботу. Постійно відвідували жителів сірих зон, робили моніторингові місії. Такі відвідування дозволили встановити ключові проблемні питання.

Керівник ГО «Форпост», представник організації, що реалізує проект, Олена Подолян, розповіля як працювали активісти:

«- Я вважаю одним з наших найбільших досягнень — залучення до роботи людей, які там живуть. Наприклад, саме вони підказали нам про неможливість вільно пересуватися з України на територію, підконтрольну бойовикам й назад.

По результату більш ніж річних моніторингових місій нашою командою було прийняте рішення щодо підготовки нового законопроекту «Про статус та соціальний захист осіб, які проживають у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення» замість поправок до Закону «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

 

Підкреслимо, що досвід європейських країн свідчить, що регламентація статусу постраждалих від збройних конфліктів – це необхідність, яка у майбутньому гарантує цілісність та суверенітет держави.

Розроблений проект закону має наступні блоки:

— загальні положення (визначення основних термінів, мети прийняття закону та окреслення сфери його дії);

— статус осіб, які проживають у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення (визначення суб’єктного складу, формалізація підстав надання відповідного статусу, порядок встановлення причинного зв’язку та регламентація обов’язків держави щодо вказаних суб’єктів);

— соціальний захист осіб, які проживають у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення (окреслення кола спеціальних прав вказаної категорії осіб та гарантій їх реалізації);

— психологічна реабілітація осіб, які проживають у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення (встановлення підстав та порядку психологічної реабілітації мешканців сірої зони);

— відшкодування моральної та майнової шкоди, завданої терористичною діяльністю на Сході країни (встановлення підстав, порядку та умов відшкодування шкоди).

«- За півроку ми здійснили кілька візитів в сіру зону, відвідали Щастя, Зайцеве, і інші міста території, які опинилася між Україною і непідконтрольними територіями, — говорить директор ГО ПГ «СІЧ», партнер проекту Дмитро Рева. Підсумкову нараду ми вирішили провести в Торецьку. Це місто, яке розташовано в 2 км від лінії розмежування, туди мало під’їздних шляхів, не приїжджають міжнародні організації. До останнього влада там контролювалася «регіоналами». Після нашого візиту, до речі, меру пред’явили оголошення в сепаратизмі. Там працюють російські канали, мало інформації про Україну.

На нараду прийшли волонтери, представники ВСУ, місцевої влади, громади Торецька. Саме вони допомогли нам сформулювати пропозиції. Статус жителів сірої зони не закріплений законом. Умовно — людина, яка переїхав до Львівської області, отримує соціальні гарантії. А людина, якій в будинок постійно щось летить — ніяких. Люди там півроку не отримують пенсій. Вони нікому не підпорядковані адміністративно. Також, думаю, слід спростити процедуру перевірок на блокпостах. Через упереджене ставлення влади до мешканців сірих зон там посилений контроль».

Марина Давидова, журналіст, волонтер та громадський активіст додала наступне:

«- Окрім правової є ще й соціокультурна проблема. На територіях, які де-юре підконтрольні Україні, транслюють російські канали, з концертами наші виконавці туди не доїжджають, там немає книгарень. Це у Зайцево та багатьох інших містечках. Я хочу звернути на це увагу волонтерів — можна ж провести якісь тренінги, майстер-класи. Зараз жителі цих територій коливаються. Якщо ми «відпустимо» їх в бік Росії, лінія розмежування посунеться у наш бік. Потрібно завойовувати душі та уми. Люди там ще намагаються реалізовувати якісь соціальні проекти, але їм дуже складно, вони знаходяться далеко, як самі кажуть, від «материкової України».

На День шахтаря ми їдемо туди з концертом та ярмарком українських товарів. Ми хочемо насичити місто проукраїнською символікою. Адже саме зараз жителі міста знаходяться на стадії «свій — чужий», яку Дніпро пережив ще у 2013 році».

Кінцевий варіант законопроекту буде представлений вже у вересні.

Юлія Мухіна