Реструктуризація комунальних боргів: за Законом чи за правилами?

газ«Чому нам не дозволяють реструктуризувати борг за газ? Мама хвора, лежить після інсульту, з нею проживає моя сестра. Вона працює, але зарплата така, що мені також доводиться їм постійно допомагати. Так, в нашій сім’ї була важка життєва ситуація, тож накопичився борг більше семи тисяч. Ми попросили зробити реструктуризацію, щоб все виплатити. А нам відмовили. За один раз сплати таку суму ми не можемо. І що тепер робити далі?». Ця розмова відбулась тижні зо два тому. За цей час багато що змінилось. Гроші знайшли чи вдалося домовитися про реструктуризацію? На це питання ми відповіді не отримали: «Ну, ми вже не хочемо розголосу… Сестра там якось «повирішувала». Тож спасибі, ми якось самі впораємось»…

Але ще до того, як боржникам вдалося все «повирішувати», «НМ» зробила інформаційний запит до ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» — чому боржникам відмовляють у реструктуризації їхнього боргу? Більш того, ми вже отримали відповідь, яку наводимо нижче. Виділення жирним шрифтом та підкреслення зроблені ТОВ «Дніпропетровськгаз Збут»:

«(..) Відносини між газопостачальними організаціями та споживачами природного газу регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2496 та Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2500 «Про затвердження Типового договору постачання газу побутовим споживачам.

Пунктом 15 Розділу ІІІ Правил № 2496 визначено, що у разі виникнення у споживача заборгованості за договором постачання природного газу за домовленістю сторін (постачальника та споживача) може бути укладений графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості постачальник має право грошові кошти, отримані від споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.

 

Укладення (…) графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від виконання поточних зобов’язань за договором.

 

У разі відсутності графіка погашення заборгованості або його недотримання чи неоплати поточних платежів постачальник має право у порядку, визначеному цим розділом та договором постачання природного газу, припинити або обмежити постачання природного газу на об’єкт споживача до повного погашення заборгованості».

 

Одночасно, пунктом 4.10 Постанови № 2500 передбачено, що у разі виникнення у споживача заборгованості з оплати вартості послуг з газопостачання споживач повинен звернутися до постачальника із заявою про складення графіка погашення заборгованості на строк не більше 12 місяців та за вимогою постачальника подати довідки, що підтверджують неплатоспроможність споживача.

 

З викладеного вище вбачається, що діючим законодавством України передбачено право, а не обов’язок газопостачального підприємства при наданні реструктуризації заборгованості споживачам. Окрім того, реструктуризація заборгованості можлива лише у разі неплатоспроможності Споживача сплачувати за послуги газопостачання, за умови чіткого виконання Споживачем вимог договору постачання газу побутовим споживачами».

Виділимо й ми підкреслені газопостачальниками моменти. По—перше, договір про реструктуризацію «може бути» укладений. А може й не бути? Мабуть, якщо боржник не виконає вимогу «подати довідки, що підтверджують неплатоспроможність споживача» — це по-друге. Хто ж це у нас такі довідки дає? Ну й по-третє, суперактуальна зараз майже цитата з «Діамантової руки»: «припинити постачання газу до повного погашення заборгованості»…

Між тим, усі ці питання докладно, чітко та зрозуміло викладені у чинному ще й досі Законі України N 554-IV «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію». Закон набрав чинності 1 липня 2003 року і досі її не втратив, хоча зміни туди вносили. Але знов-таки на сайті ВР саме перша його редакція викладена як правочинна. Єдина суттєва зміна: з 2006 року укладення договору реструктуризації боргів з ЖКГ стало не обов’язковим, а добровільним для обох його сторін. Але й зараз, 2016 року, це — державний Закон, тобто саме той нормативно-правовий акт, що має вищу юридичну силу. Інші нормативні акти приймаються на основі, у відповідності та на виконання Закону.

Пропонуємо вашій увазі цитати з Закону «Про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги»:

«Заборгованість з квартирної плати та плати за комунальні послуги (…) наймачів жилих приміщень та власників жилих будинків або квартир (…) реструктуризується на термін до 60 місяців залежно від суми боргу та рівня доходів громадян на дату реструктуризації.

Для реструктуризації заборгованості громадяни укладають з підприємствами — надавачами житлово-комунальних послуг договори про щомісячне рівномірне погашення реструктуризованої заборгованості та своєчасну сплату поточних платежів за житлово-комунальні послуг.

Установити, що на період погашення реструктуризованої заборгованості загальна сума платежів, що вносяться громадянами на оплату поточних платежів та платежів по погашенню реструктуризованої заборгованості, не повинна перевищувати 25 відсотків доходів, що визначаються при нарахуванні субсидій для працюючих громадян, і 20 відсотків — для пенсіонерів та інших осіб, які отримують будь-які види соціальної допомоги».

Отакі критерії платоспроможності, терміни розстрочки боргу і, взагалі, ставлення до громадян — згідно із Законом.

Аргументи «за» реструктуризацію (згідно із Законом України N 554-IV):

— протягом сплати боргу не нараховується пеня;

— можливе нарахування субсидії на загальних підставах;

— якщо борг реструктуризовано, і ви вчасно сплачуєте свої внески, комунальне підприємство не має права подати позов до суду про стягнення боргу;

— на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їх заборгованість перед постачальниками енергоносіїв та інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг;

— на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам, енергогенеруючим компаніям та підприємствам Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на їх недоїмку з платежів до бюджетів усіх рівнів.

 

Укладання договору про реструктуризацію боргу з комунальних платежів означає, що ви визнаєте як борг усю суму, вказану комунальним підприємством. Але, як правило, при визначенні суми боргу комунальники «забувають» про трирічний термін давності, встановлений законодавством України. Тобто перш ніж укладати договір, обовіязково ознайомтесь із структурою боргу. Ваш борг – це лише те, що ви не сплатили протягом останніх трьох років. Рішення про списання за строком давності може прийняти суд.

 

За даними Держкомстату, з початку дії Закону про реструктуризацію комунанальних заборгованостец до кінця 2014 року в Україні уклали приблизно 3,5 мільйона договорів про реструктуризацію на загальну суму майже 3,1 мільярда гривень. 2015-го, за даними Держстату, — лише 33 368 договорів про погашення реструктуризованої заборгованості на загальну суму 114 832 мільйона гривень.
Поделиться:
Добавить комментарий
Войти с помощью: 

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Читайте также: