Богородицька фортеця перебуває у жалюгідному стані, зазначають археологи
Збудували її на березі Самари ще за часів Івана Мазепи у 1688 р. на місці, як вважають історики, давнього козацького міста Самарь. Займала вона величезну територію. Її площа складала більше 10 гектарів.
Дослідженням Богородицької фортеці – 15 років. У 2001 році нинішній директор Музею Хреста, член Художньої ради при Дніпропетровському міському голові Віктор Векленко розпочав перші розкопки Богородицької фортеці. Спільними зусиллями археологи зробили її пам’яткою національного значення.
– Зараз цей об’єкт перебуває у жалюгідному стані, – зазначає Віктор Векленко. – Щороку він погіршується. Від фортеці залишились лише вали, що заросли деревами. Саме по собі це місце дуже цікаве. Захоплюючі речі про нього можна розповідати годинами… У 2001 році тут було створено так званий об’єкт охоронних зон. У документі вказано, що на цій території нічого не можна робити. На самому п’ятикутнику фортеці можливі лише невеликі реконструкції. Території між пам’яткою і селищем Шевченко та між фортецею і цвинтарем є зонами охорони археологічного культурного шару.
За охорону культурної спадщини в нас відповідає міськвиконком, очолюваний міським головою. А точніше департамент корпоративних прав та правового забезпечення. В 2013 році на території фортеці було здійснено незаконні археологічні розкопки. Департамент тоді ніяк не відреагував на це.
Також в нас є КП «Етнографічні парки Дніпра». Воно на словах опікується Богородицькою фортецею. В цьому році у зв’язку з кардинальними змінами у міськвиконкомі розпочалася дискусія стосовно майбутнього цього комунального підприємства. Однією з пропозицій було залишити за ним історичний об’єкт юридично. Було прийнято рішення в нижній частині колишнього парку Леніна зробити реконструкцію частини Нового Кодака.
Зараз громадські активісти пропонують за два з половиною роки реконструювати Богородицьку фортецю. Але археологи стверджують, що це неможливо. До того ж, земля на цій території досі приховує чималу кількість археологічних цінностей.
– У 2013 році було запущено міську програму заходів з охорони культурних пам’яток, – говорить Віктор Векленко. – На 5 років на це виділили 5 млн гривень. На визначення зони охорони об’єктів культурної спадщини в межах міста – ще 5 млн гривень. На паспортизацію об’єктів — 4 млн 900 гривень. Але куди насправді пішли ці гроші — невідомо… В цю тему активно «вчепився» депутат міськради Володимир Панченко. Він є власником ТМ «Стара Самарь». До речі, коли місто зводить якійсь об’єкт, власник торгівельної марки, що носить назву цього об’єкту, має право на грошове винагородження. На території пам’ятки депутат планує встановити чотири готельні комплекси, кінно-спортивну базу та корчму. Але я зроблю все можливе, щоб цього не сталося. Ми повинні хоча б зберегти культурну спадщину, якщо не врятувати.
Маріанна Стець, фото автора
Категория: Новости Культуры Днепра, Общественные и социальные новости Днепра
Метки: Богородицька фортеця, культурное наследие
